Аналітична записка
COVID-19 ТА СВОБОДА ПЕРЕСУВАННЯ
аналіз реакції української влади на поширення коронавірусу в контексті перетину державних кордонів України
Дії української влади на перших етапах не варто вважати більш невиправданими чи суперечливішими, ніж рішення інших держав. Водночас, що стосується рішень про продовження строків та зміни умов карантину, не лише у ретроспективі, а і при поточному аналізі переважна їх частина видається не до кінця продуманою.

Марина Ярошевич
Рада зовнішньої політики
"Українська призма"
КОНТЕКСТ ТА МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ
2020 рік став неймовірним стрес-тестом для всього світу, перевершивши найпесимістичніші сценарії багатьох аналітиків. Поодинокі попередження про загрози епідеміологічного характеру лунали, але системної роботи щодо розробки методики протидії викликам саме у сфері охорони здоров'я не велось. Зіткнувшись з пандемією COVID-19, кожна країна у вкрай стислі терміни мала визначитись із власним планом дій. Не дивно, що часто-густо рішення приймались на ходу. Нерідко вони були взаємовиключними або несумісними через те, що ухвалювались на декількох рівнях влади одночасно, органами з різними повноваженнями і доступом до відмінних сетів даних. Дуже часто ці протиріччя призводили до банального хаосу.

Відповідно, дії української влади на перших етапах не варто вважати більш невиправданими чи суперечливішими, ніж рішення інших держав. Водночас, що стосується рішень про продовження строків та зміни умов карантину, не лише у ретроспективі, а і при поточному аналізі переважна їх частина видається не до кінця продуманою.

Цей матеріал не має на меті аналіз та критику всіх недоліків української відповіді на короновірусну кризу у контексті проблеми перетину кордонів.
Радше, його ціллю є співставити відповідні рішення з їх комунікаційною компонентою і напрацювати рекомендації щодо практик, які можуть бути удосконалені у майбутньому, виходячи з того, що здоров'я, добробут і довіра громадян до керівних органів мають бути провідними засадами у відносинах влада-громадянин.
Аналіз побудований за тематичними блоками у хронологічному порядку і охоплює піврічний період (березень-вересень 2020 року). До розгляду взято виключно рішення державних органів влади у рамках визначеної мети, а саме: оцінка впливу рішень та комунікації ЦОВВ щодо COVID-19 та запроваджуваних обмежень для громадян України за кордоном та іноземців, що опинилися на момент введення карантину на території України або поза її межами, але планували перетнути український державний кордон.


1
ПОШИРЕННЯ COVID-19 У СВІТІ ТА ПЕРША РЕАКЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ
Перша інформація про вірус
Вперше Китай поінформував ВООЗ про появу «вірусної пневмонії невідомого походження», зафіксовану в Ухані, 3 січня 2020 р. Світ дізнався про небезпеку цього нового типу коронавірусу 9 січня 2020 р., коли Китай офіційно повідомив про першу зафіксовану смерть.
Перша реакція ВООЗ
12 січня ВООЗ заявив, що немає підтверджених випадків передачі вірусу від людини до людини, а 23 січня заспокоїв, що поширення коронавірусу не є надзвичайною ситуацією міжнародного значення.
Перша реакіця України
Працюючи «на випередження», тодішній прем'єр-міністр О. Гончарук повідомив на урядовому засіданні 24 січня про розробку «чіткого плану дій» та створення, відповідно до наказу МОЗ, оперативного штабу на тлі відсутності жодного випадку зараження в країні.

Надзвичайна ситуація
Зі зростанням занепокоєння у міжнародних ЗМІ, зокрема у зв'язку з оголошенням ВООЗ надзвичайної міжнародної ситуації 30 січня, розпочались дискусії про можливе припинення рейсів з Китаю до інших країн та евакуацію громадян. Авіакомпанії SkyUp та МАУ в числі останніх прийняли рішення про скасування прямих рейсів до України після 4 лютого.
Евакуація українців з Китаю
У продовження наполегливих кількатижневих рекомендацій українцям покинути Китай від Посольства України в КНР, уряд України 3 лютого ухвалює розпорядження про евакуацію власних громадян та членів їх сімей з КНР. Після тривалих координаційних зусиль та узгоджувальних процедур, 20 лютого 2020 року літак із 45 українцями та 11 іноземцями на борту приземлився у Харкові
Всупереч відсутності симптомів хвороби серед пасажирів, градус суспільної напруги щодо приїзду «інфікованих» ледве не досягав точки кипіння, тому місце проходження ними обсервації трималося в секреті. Коли стало відомо, що пунктом їх призначення є медичний центр Національної гвардії у Полтавській області, селище Нові Санджари охопила хвиля протестів. Місцеві мешканці не тільки перекрили дорогу барикадами, але почали палити шини перед автобусами з прибулими, розбивши при цьому камінням декілька вікон.

Дещо у м'якшій формі, але подібні «акції ненависті» прокотились і іншими регіонами України. І тут треба зазначити перший великий комунікаційний фейл української влади. Недостатня обізнаність населення із об'єктивною ситуацією, вразливість до провокацій, інспірованих в т.ч. РФ, та загальна недовіра до органів влади далася взнаки. Замість втихомирення ситуації, рішення тодішньої міністерки охорони здоров'я З. Скалецької про добровільне проходження обсервації разом з прибулими викликало серед громадян ще більше обурення.
Що стосується закордонних поїздок, на кінець лютого МЗС опублікувало лише ряд застережень щодо подорожей в Іран, де ситуація з COVID-19 різко загострювалась.
Більш змістовною та інформативною комунікація з подорожуючими стала згодом, після затвердження нового складу Кабінету міністрів України 4 березня.

Якщо повторне призначення на посаду міністра охорони здоров'я І. Ємеця, який вже обіймав цю посаду за часів Януковича, викликало багато суперечностей, то переведення Д. Кулеби з посади віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції на посаду міністра закордонних справ зустріло здебільшого схвальну реакцію. Така підтримка була обумовлена серед іншого досвідом Д. Кулеби у сфері стратегічних комунікацій. Сподівання у контексті покращення комунікації МЗС навколо COVID-19 виправдалися.

Основну комунікаційну роботу по інформуванню подорожуючих (як громадян України, так і іноземців, і осіб без громадянства) серед різних ЦОВВ на себе взяло саме МЗС.
Новий міністр з перших днів своєї роботи почав вибудовувати людиноцентричну модель, намагаючись змінити образ дипломатів та консулів з безпристрасних бюрократів на «захисників прав та інтересів» українських громадян. За його активної підтримки було актуалізовано вживання введеного в обіг у 2017 р. хештегу #КонсулПоруч (а також #КонсулДопомагає) та перезапущено проект Добровільної реєстрації українських громадян при подорожах за кордон («ДРУГ»). Метою останнього є надання сприяння громадянам України у разі надзвичайних подій за кордоном – природних катаклізмів, соціальних заворушень, військових конфліктів. Безумовно, введення закордонними країнами обмежень на пересування як частини карантинних заходів стало об'єктивною нагодою наново перевірити життєздатність та ефективність цієї системи. Попри низку технічних проблем та певну неув'язку з додатком Міністерства цифрової трансформації «Дій вдома», про який йтиметься нижче, оперативне опрацювання системного рішення заслуговує на повагу.

Серед інших влучних дій МЗС на ранніх етапах поширення вірусу варто наголосити також на серії послідовних роз'яснень подорожуючим, опублікованих 8, 10 та 12 березня відповідно. У них, зокрема, крім системи ДРУГ, йшлося про:

рекомендації співвітчизникам, що перебували у країнах, де зареєстровано випадки інфікування COVID-19, зокрема, виявляти підвищену увагу та обережність, дотримуватися та виконувати вимоги місцевих органів влади, уникати відвідання уражених вірусом регіонів, повідомити про своє місце перебування та контактні дані до найближчої дипломатичної установи України, а також слідкувати за оновленнями на сайті МЗС, МОЗ та ВООЗ;
заклик до громадян України тимчасово утриматися від поїздок до країн або окремих територій держав, найбільш уражених вірусом, згідно розділу Корисна інформація для подорожуючих;
створення оперативного штабу задля реагування на поширення коронавірусу у світі та захисту українських громадян за кордоном за ініціативи та на чолі з Міністром Д. Кулебою та за участі Державного секретаря МЗС, Директора департаменту консульської служби, Директора департаменту міжнародних організацій, директорів територіальних департаментів, речниці МЗС та інших відповідальних осіб міністерства;
запуск спеціальних сторінок у Twitter, Facebook, Telegram для надання актуальної інформації щодо роботи штабу та поширення COVID-19 у світі;
повідомлення про необхідність майбутнього проходження тестів на коронавірус всіма громадянами, що мали повертатись в Україну у найближчі дні та тижні та заборону подорожувати з туристичною метою, починаючи з 24 березня.
З перерахованого можна зробити висновок про швидке «включення» новопризначеного міністра у координаційний та комунікаційний процес, що задало на початку епідемії конструктивний тон роботі МЗС. Проте, подальші рішення Президента, ВРУ, КМУ та РНБО значною мірою ускладнили як роботу міністерства та всіх ЗДУ, так і їх ефективність.

Сам міністр так пояснив вжиті МЗС кроки:

Коронавірус – швидкий і небезпечний. МЗС, натомість, має бути швидким, щоб гарантувати безпеку наших громадян. Тому сьогодні я створив у МЗС оперативний штаб та сторінки оперативного інформування. По-перше, для того, щоб наші громадяни, де б вони не перебували, вчасно отримували необхідну інформацію та не покладалися на недостовірні джерела. По-друге, щоб кожен громадянин України відчував, що знаходиться під захистом Української держави, яка надасть необхідну підтримку та допомогу. Штаб очолюватиму особисто я.
ДМИТРО КУЛЕБА, Міністр закордонних справ України

2

«ТУРБОРЕЖИМ» УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ
11 березня ВООЗ оголосила «пандемією» поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Посилаючись на статтю 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р., Кабінет міністрів України 11 березня прийняв Постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та 16 березня вніс до неї зміни (Постанова № 215), відповідно до яких на всій території України вводився жорсткий карантин з 12 березня до 3 квітня 2020 р.

Водночас, 13 березня Президент скликав засідання РНБО, на якому було прийняте рішення (введено в дію Указом президента), відповідно до якого, з метою запобігання негативному розвитку епідемічної ситуації КМУ був зобов'язаний:
  1. закрити з 00 год. 00 хв 17 березня 2020 року протягом наступних двох тижнів пункти пропуску через державний кордон України для здійснення регулярного пасажирського сполучення;
  2. припинити з 00 год. 00 хв 16 березня 2020 року протягом наступних двох тижнів в'їзд на територію України іноземців та осіб без громадянства, за винятком осіб, які мають право на постійне або тимчасове проживання на території України, та за окремими рішеннями Міністерства закордонних справ України акредитованих працівників дипломатичних представництв, консульських установ, представництв міжнародних організацій тощо.

У своєму вечірньому звернені цього ж дня Президент роз'яснив, що «у питанні життя і здоров'я українців не може бути «передчасно». Може бути запізно. Саме тому ми діємо рішуче й на випередження». І

Іншими словами, громадянам та резидентам України, що на вечір п'ятниці перебували за кордоном, було дано три календарні дні (включаючи два вихідні) на повернення в Україну.
Спосіб та ціна такого негайного повернення, відповідно до цього рішення, перетворювались суто на проблеми самих подорожуючих. До того ж, за відсутності можливості забезпечити пункти пропуску (експрес)-тестами, говорити про ефективний медичний контроль прибуваючих, що проводився суто на підставі температурного скринінгу, не доводиться.

Це рішення не було опрацьовано щодо можливих ризиків та наслідків імплементації. Як результат воно спричинило значне кризове навантаження на працівників консульської служби. Українські дипломати були в черговий раз кинуті «на передову». З метою опрацювання усіх додаткових завдань у консульствах України по всьому світу було тимчасово припинено регулярний прийом громадян та видачу віз іноземцям. Протягом наступних двох-трьох тижнів дипломати по-справжньому героїчно «рятували» співвітчизників, складаючи списки на евакуаційні рейси, домовляючись про чартерні рейси чи спеціальні дозволи на здійснення регулярних рейсів, намагалися допомогти у крайніх випадках з проживанням та харчуванням тим, хто мав такі труднощі, чекаючи на свій зворотній рейс. У Відні, наприклад, з 17 березня небайдужі привозили до Посольства України спальні мішки для людей, чиї рейси було скасовано. Не обійшлося також без невідкладної шпиталізації через різке погіршення стану однієї з подорожуючих з Австрії в Україну. Втім, це лише один конкретний приклад з багатьох аналогічних.


Тенденції до роботи на виснаження проглядалися у переважній більшості ЗДУ та на пунктах пропуску. Про це яскраво говорить статистика, адже за добу до закриття кордонів додому повернулися понад 50 тис. українців, а ще 10 тис. - навпаки виїхали. При цьому у в'їзді в Україну за цей самий період було відмовлено майже 400 іноземцям.

Протягом 10 наступних днів Україна повністю припинила регулярне сполучення, зокрема авіаційне. При цьому, як і раніше, для тих, хто повертався з великими труднощами і великим коштом не було забезпечено ані проходження тестів (за державний кошт чи кошт самих подорожуючих), ані умов для взяття на облік з метою відслідковування та попередження поширення вірусу територією України.

Більше того, після повного припинення авіарейсів єдиним шляхом повернення залишився наземний.

Станом на середину травня, тобто протягом двох місяців з початку евакуації, за словами заступника міністра закордонних справ Є. Єніна до України повернулося понад 230 тисяч громадян України. Прикметно, що цей процес продовжився і надалі, літом-восени 2020, в той час як ЄС на кінець весни вже закінчив репатріацію 600 тисяч європейських громадян, які потребували допомоги з поверненням від владних структур своїх країн.
=Інтерв'ю Є. Єніна щодо евакуації йде врозріз зі свідченнями десятків громадян, які стикнулися з проблемами чи доплатами при перетині державного кордону. Так заступник міністра зазначив, що
За оцінками і наших громадян, і багатьох наших партнерів, евакуація, яка була здійснена, в тому числі і за активної участі МЗС України, вважається однією зі зразкових… Ми всіляко намагаємося сприяти максимально швидкій і оперативній евакуації наших громадян. Хоча часом це буває досить складно з урахуванням і національних особливостей, і відповідного епідеміологічного режиму в різних країнах. Часто на заваді стає якась бюрократія, додаткова пересторога.
ЄВГЕН ЄНІН, заступник міністра закордонних справ України
Втім, показовими є не лише якісні, але і кількісні показники репатріації. Держави-члени ЄС, із населенням приблизно в 445 млн, колективно евакуювали лише в 2,5 рази більше громадян, ніж Україна, населення якої менше за ЄС в понад 10 раз. Такі диспропорційні цифри між Україною та ЄС щодо подорожуючих на душу населення говорять не тільки про приховані мотиви перебування населення, зокрема українського, за кордоном, але і пріоритети влади. Український уряд показово зосередився на «порятунку» громадян, що перебували у західних державах з переважно розвиненою системою охорони здоров'я. Натомість ЄС переважно евакуював своїх громадян з третіх держав, де надання кваліфікованої медичної допомоги у разі виявлення інфекції могло бути ускладнено.

3

1
ДОДАТОК «ДІЙ ВДОМА»
Додаток (застосунок) «Дій вдома» було розроблено Міністерством цифрової трансформації з метою контролю за самоізоляцією та обсервацією громадян і, як наслідок, запобігання поширенню COVID-19 в Україні. Його функціонал передбачає: реєстрацію у місці проходження самоізоляції або обсервації; фотофіксацію перебування за місцем проходження самоізоляції або обсервації; екстрений зв'язок з гарячою лінією МОЗ України.

За задумкою розробників, «Дій вдома» мав би стати ще одним інструментом «держави у смартфоні», розширенням застосунку «Дія», який за своєю практичністю та зручністю у використанні не поступався би західним аналогам додатків з відслідковування потенційно інфікованих громадян та їх контактів.

Втім, додаток було презентовано лише 7 квітня, вже після закінчення першої найбільшої хвилі повернення громадян. По-друге, майже відразу ж у користувачів виникло безліч питань як до технічної частини його роботи, так і до правового підґрунтя його зобов'язуючого характеру використання. Якщо коротко, основні нарікання можна звести до наступного:

додаток можна активувати лише за наявності українського мобільного номеру, в протилежному випадку - заборона на в'їзд чи обов'язкова обсервація. Придбати сім-картку з українським номером за кордоном неможливо;
активація додатку означає фіксацію геолокації самоізоляції, тому користувачі часто отримують повідомлення про порушення умов самоізоляції, щойно виїхавши з активованим додатком з пункту пропуску;
використання додатку не тільки передбачає наявність смартфону, але і високі вимоги до його операційної системи: Android 4.4 і вище, iOS 10.0 і вище;
повідомлення з вимогою відправити селфі часто приходять беззвучно, примушуючи добросовісних користувачів постійно моніторити стан запитів, створюючи для їх життєдіяльності по поверненню певний дискомфорт;
повідомлення з вимогами відправити селфі і попередженнями про порушення не припиняються навіть тоді, коли громадянин, здавши тест і отримавши негативний результат, достроково припиняє самоізоляцію;
додаток лише україномовний, що вкрай ускладнює його використання іноземцями;

і найголовніше, правова колізія: використання додатку є добровільним, але свідома відмова від його встановлення прирівнюється до порушення режиму самоізоляції і передбачає обов'язкову обсервацію.
Наведений вище перелік є далеко не вичерпним списком труднощів, з яким стикнулися українські громадяни. Зі свого боку, користувачі створили тренд заниження рейтингу додатку (за погано пророблену розробниками роботу), що відображається при його завантаженні. На початку він ледве перевалював за одиницю, але по мірі виправлення «багів» і розширення функціоналу рейтинг додатку «Дій вдома» став дещо кращим, але і досі залишається вкрай низьким - 1,5 з 5 можливих балів (зірочок).

Попри значну кількість завантажень (понад 100 тис. станом на вересень 2020 р.), наразі суспільна думка все ще схиляється до того, що українська влада своїми діями ускладнює життя власних громадян і тим паче іноземців, а не намагається захистити населення і сприяти у вирішенні проблем. Як наслідок, численні журналісти і блогери задаються питанням: чому розробка [додатку], здійснена за гроші держбюджету, у результаті не здатна гарантувати ні епідеміологічну безпеку, ні коректну роботу контролюючих органів?

Наостанок варто також зазначити деяку неузгодженість між інструментами ДРУГ і «Дій вдома». Так, вони покликані вирішувати різні проблеми за межами та в межах України, але оскільки ми говоримо про те, що на облік при перетині кордону частіше за все потрапляють ті самі громадяни, які до цього стикнулись з труднощами через COVID-19 за кордоном, виходить, що в досить стислі терміни на них проводяться випробування систем, що розробляються та тестуються різними міністерствами.


4
ПЕРЕТИН КОРДОНІВ: СПОСОБИ ТА УМОВИ
Пункти пропуску
З 29 травня 2020 року відновили роботу 66 пунктів пропуску на кордоні з української сторони, пізніше їх перелік розширювався. Водночас, тимчасово закритими залишились 56 пунктів пропуску, переважно на українсько-російському та українсько-білоруському кордоні.
Авіасполучення
Європейський Союз почав поступово відновлювати перетин державних кордонів для громадян всередині ЄС на кілька тижнів пізніше, з 15 червня 2020 р. Авіасполучення до низки країн поза межами ЄС для його громадян було поступово відновлено з 1 липня 2020 р. За словами головного санітарного лікаря України В. Ляшка, Україна орієнтувалася на синхронізацію відновлення авіасполучення разом з державами ЄС, за умови позитивних тенденцій з подоланням приросту захворюваності серед населення. З цією метою КМУ прийняв постанову №500 від 17 червня 2020 р. «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», якою передбачалося скасування обмежень щодо внутрішніх та міжнародних авіаційних пасажирських перевезень у частині діяльності (функціонування) аеропортів.
Інформування подорожуючих
Водночас, на сайті МЗС 15 червня 2020 р. з'явились «Рекомендації громадянам України, які планують здійснити подорожі за кордон». У них, зокрема, йшлося насамперед про рекомендацію «українським громадянам утриматися від поїздок за межі України без нагальної необхідності». У разі ж необхідності, МЗС радило громадянам ретельно ознайомитись із ситуацією і подбати про власне здоров'я і безпеку. Тим, хто вже перебував на момент публікації рекомендацій за кордоном, було надано пораду тримати зв'язок з українськими консульськими установами та дбати про своє здоров'я. По суті, ці рекомендації лише дублювали настанови, що були опубліковані ще на початку пандемії.

21 червня 2020 р. на сайті МЗС було розміщено «Оперативну інформацію щодо заходів, які вживаються іноземними країнами з протидії розповсюдженню COVID-19». Наведена інформація досить вичерпна, хоча і стисла. Водночас, її неможливо назвати «оперативною» через брак оновлень.

Паралельно із текстовою версією обмежувальних заходів по країнах, міністром закордонних справ Д. Кулебою було представлено інтерактивну карту режиму в'їзду та транзитного проїзду громадян України країнами світу. Інформація у ній подана дружньо для користувачів, щоправда на початку, ймовірно через велике навантаження на сервер, карта давала збій і іноді не відкривалась.


5
НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ СИТУАЦІЇ ТА ПОСТІЙНІ КОРЕКЦІЇ «ЧІТКОГО ПЛАНУ ДІЙ»
Водночас, потребують аналізу загальні рішення уряду щодо продовження карантину та їх комунікація.
Рішення уряду щодо карантинних обмежень
25 березня 2020 р.
Третє рішення КМУ щодо локдауну було прийнято 25 березня 2020 р. Воно стосувалось продовження загальнонаціонального карантину до 24 квітня.
22 квітня 2020 р.
22 квітня Уряд вчергове продовжив карантин до 11 травня. Далі КМУ 4 травня знову продовжив дію карантину до 22 травня, але з 11 травня обмеження були послаблені.
20 травня 2020 р.
20 травня КМУ прийняв нову постанову № 392 про введення карантину з 22 травня до 22 червня.

Відтоді КМУ на майже щотижневій основі приймав зміни до постанови №392 від 20 травня, зокрема постанови: від 28.05.2020 № 424; від 02.06.2020 № 435; від 24.06.2020 № 522; від 07.07.2020 № 588; від 15.07.2020 № 615 .

22 липня 2020 р.
Нова Постанова «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 1 по 31 серпня було ухвалене постановою № 641 від 22 липня 2020 р.
Всі подальші постанови вносили зміни до цього рішення, зокрема постанови від 12.08.2020 р. № 712; від 02.09.2020 р. № 791; від 09.09.2020 р. № 825; від 14.09.2020 р. № 846; від 16.09.2020 р. № 848; від 28.09.2020 р. № 888.
Назагал, як бачимо, за піврічний період було прийнято близько двох десятків урядових рішень, напряму пов'язаних з умовами і строками дії обмежувальних заходів, запроваджених карантином. Така висока частота і кількість змін хоч при хорошій комунікації здатна спантеличити навіть найзаконослухняніших громадян. Що вже казати про громадян за кордоном, які ледве не в режимі реального часу мали б слідкувати за всіма оновленнями для з'ясування порядку та умов власного повернення та іноземців, які не володіють українською мовою і не розуміються на нюансах всіх нововведень.

6
УКРАЇНСЬКИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВ ІЗ ЗНАЧНИМ ПОШИРЕННЯМ COVID-19 ТА ПОТОЧНІ УМОВИ ПЕРЕТИНУ КОРДОНУ
Окремої уваги заслуговує також питання визначення Українською державою переліку країн зі значним поширенням COVID-19, адже це впливає на те, для кого обмежується в'їзд або висуваються додаткові умови по прибуттю.

Відповідно до чергових змін, затверджених 22 липня 2020 р., державою із значним поширенням COVID-19 вважається та, в якій:
кількість нових випадків COVID-19 на 100 тис. населення за останні 14 днів перевищує аналогічну кількість в Україні;
приріст нових випадків COVID-19 у державі за останні 14 днів порівняно з попереднім двотижневим періодом становить більш як 30 відсотків.
Перелік держав із значним поширенням COVID-19 формується та переглядається МОЗ кожні сім днів. На кінець вересня Україна дозволяла в'їзд з двох третин держав зі списку держав-членів ВООЗ, де ситуація із захворюваністю не гірша, ніж в Україні. Наразі такий підхід виглядає резонним, але враховуючи поточну стрімкість подальшого поширення COVID-19 в Україні, виглядає так, що незадовго цей підхід до визначення «держав зі значним поширенням COVID-19» доведеться переглядати, аби не допустити нарощування темпів ввезення вірусу протягом другої осінньо-зимової хвилі.

По прибуттю з держави із значним поширенням COVID-19 кожна особа (громадяни України, іноземці та особи без громадянства) підлягає самоізоляції (у разі встановлення та активації мобільного додатку «Дій вдома») або обсервації. Втім, з цього правила є ряд винятків, деякі з яких достатньо дивні: студенти, дипломати, водії, діячі культури (з однією супроводжуючою особою) тощо.

Дострокове припинення самоізоляції чи обсервації для громадян, що не підпадають під загальні виключення, можливе у випадку одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції, який проведено після перетину державного кордону або не пізніше ніж за 48 годин до його перетину. Додатковою умовою для іноземців є наявність при перетині кордону поліса (свідоцтва, сертифіката) страхування, виданого страховою компанією, яка зареєстрована в Україні, або іноземною страховою компанією, яка має представництво чи договірні відносини зі страховою компанією на території України. Ця вимога не стосується певних категорій громадян, зокрема резидентів, біженців, дипломатів та військовослужбовців НАТО.

Підсумовуючи, за останні півроку Українська держава змогла більш-менш упорядкувати власні правила та регуляції і налагодити канали їх комунікації.
Втім, пересторогу викликають прецеденти різких змін правил гри, які на фоні подальшого погіршення ситуації мають всі шанси повторитися у майбутньому. Прецеденти для таких підозр вже було створено.

7
ПОЛІТИЧНО ВМОТИВОВАНА ЗАБОРОНА НА В'ЇЗД ІНОЗЕМЦІВ
Для іноземців та осіб без громадянства додатковим неприємним сюрпризом стала постанова №757 від 27 серпня 2020 р. Відповідно до цієї постанови, їх в'їзд, за певним виключенням, на територію України обмежувався на місячний період вже на наступний день, з 28 серпня по 28 вересня. У роз'ясненнях уповноважені особи часто обґрунтовували таке рішення подальшим погіршенням епідеміологічної ситуації в країні.
Але, насправді, станом на кінець літа «імпорт» вірусу вже не був топ-фактором поширення захворюваності в Україні.
Та і введення градації держав з розподілом на «зелені», «жовті» та «червоні» зони для визначення ступеню ризику потрапляння вірусу з-за кордону з подальшим нівелюванням запроваджених правил теж не було продуманим.

Попри публічні заяви окремих політиків та держслужбовців, ЗМІ та експерти відкрито називали справжні мотиви - уникнення масового приїзду хасидів-паломників для святкування Рош ха-Шана (єврейського нового року). Незважаючи на те, що у попередні роки в Україну у вересні прибувало до 40 тисяч ортодоксальних євреїв, і перспективу недотримання ними запроваджених карантинних обмежень під час святкування, що могло би мати наслідки для мешканців Умані, тотальна заборона принесла Україні більші репутаційні втрати, ніж могло би точкове, добре обґрунтоване і прокомуніковане рішення.

Безсумнівно, додаткові обмеження мали бути накладені, але відштовхуватись вони мали, наприклад, від мети поїздки (участь у масових релігійних заходах) і країни попереднього перебування подорожуючими.
Ретельний аналіз цих двох обставин міг би дати прикордонникам достатньо підстав для відмови у в'їзді у разі виникнення сумнівів чи занепокоєння. Натомість, ніби вирішивши основну проблему, українська влада створила масу додаткових. Однією з основних стало негативне враження від України, як непередбачуваної держави, яка може створювати штучні перешкоди, оскільки заручниками цього рішення на першому етапі стали і дипломати, і бізнесмени-інвестори, які повинні були подорожувати в Україну.

8
ВИСНОВКИ
Різко набравши оберти у прийнятті рішень на початку березня, українська влада прийняла ряд рішучих, але здебільшого необдуманих і суперечливих рішень. За відсутності злагодженої роботи різних гілок влади і неопрацьованості комунікаційної складової, заручниками ситуації ставали почергово різні категорії громадян. Першим таким «дзвіночком» стали громадяни, евакуйовані з провінції Хубей в КНР.

У ретроспективі рішення РНБО про термінове закриття кордонів у середині березня на тлі нездатності Української держави забезпечити належний медичний і інформаційний супровід подорожуючим говорить про спекулятивний характер такого кроку. Замість перекладення на власних громадян проблем з поверненням до України (за виключенням декількох чартерних рейсів президентським літаком), українська влада мала б в першу чергу продумати шляхи моніторингу для визначення тих, хто з прибулих був інфікований, і як уникнути передачі вірусу цими подорожуючими до їх оточення.
Натомість, направду героїчні зусилля українських дипломатів щодо евакуації громадян України стикнулись з дуже посереднім менеджментом ситуації по прибуттю подорожуючих в Україну.
Додатковими перешкодами стали слабкість системи охорони здоров'я та потрійна зміна очільників МОЗ протягом трьохмісячного періоду на початку епідемії.

Додаток «Дій вдома» з'явився запізно як для відслідковування каналів «імпорту» та недопущення збільшення осередків поширення вірусу, а його нестабільна робота стала приводом для критики влади за створення додаткових труднощів замість вирішення проблем потенційно інфікованих громадян.

Подальші рішення про місячну заборону на в'їзд іноземців та осіб без громадянства без належного пояснення справжніх мотивів такого кроку викликали додаткову хвилю обурення, особливо серед тих, на кого воно вплинуло безпосереднім чином.

Умовна нормалізація «правил гри» станом на кінець вересня дає надію щодо здатності владних структур вчитися на власних помилках і виправляти їх.

9
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Виходячи як з нинішніх темпів поширення COVID-19, так і з потенційної небезпеки подальшого погіршення епідеміологічної ситуації в Україні та світі, українським органам державної влади варто:
1
подбати про швидке, доступне та якісне тестування подорожуючих, у т.ч. з країн, де рівень зараження на душу населення є меншим, ніж в Україні. Це можна зробити, серед іншого, за рахунок цільового використання ресурсів з коронавірусного фонду;
2
забезпечити належний інформаційний супровід подорожуючих, зокрема шляхом покращення якості та стабільності роботи сервісу ДРУГ та додатку «Дій вдома» (забезпечення його англомовної версії, можливості активізувати з іноземною карткою, можливості активації без попередньої фіксації геолокації тощо);
3
усунути правові колізії щодо застосування систем відслідковування громадян та їх контактів, зокрема через додаток «Дій вдома»", та повноважень контролюючих органів у випадку виявлення порушень карантинних обмежень;
4
забезпечити впровадження якомога точковіших обмежувальних заходів при перетині державного кордону України;
5
продумати додаткові критерії внесення до переліку держав зі значним поширенням COVID-19 на основі оптимістичного та песимістичного варіанту розгортання ситуації;
6
покращити координацію між органами державної влади для уникнення дублювання функцій (напр. систематизації інформації щодо поширення COVID-19 у світі МОЗ, МЗС, РНБО тощо);
7
подбати про спрощення доступу до актуальної інформації щодо перетину державного кордону України на час дії карантинних заходів іноземцями та особами без громадянства на іноземних мовах, зокрема англійській. Інформація, розміщена на сайтах окремих українських ЗДУ, часто виявляється застарілою і неповною.
Аналітична записка програми "Україна за кордоном"
Ради зовнішньої політики "Українська призма" в рамках проєкту Інституційного розвитку аналітичних центрів за підтримки Посольства Швеції в Україні, Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE) та Міжнародного фонду «Відродження».

info@prismua.org
Made on
Tilda