ФРАНЦІЯ
Основні вразливості Франції, які сприяли масовому поширенню інфекції, це високий розвиток туризму і мобільності, що сприяли першій хвилі ураження
Франція була тією країною, де був зафіксований як перший випадок коронавірусу поза Азією (24 січня), так і перша в Європі смерть від коронавірусу (14 лютого). Втім протягом лютого динаміка була доволі повільною і фіксувалися поодинокі випадки, завезені у державу з-за кордону: з Азії, чи, трохи пізніше, з Італії. Однак 27 лютого поширення хвороби стало активнішим і географічно диференційованішим, почали переважати зараження вже всередині самої держави. Станом на 4 квітня, у Франції підтверджено 89,953 випадків зараження, 7,560 смертей у лікарнях та будинках для осіб похилого віку та 15,438 одужань. З 18 березня у країні законом на два місяці впроваджено надзвичайний санітарний стан, а пік захворюваності наразі прогнозується на квітень-травень.

Надія Коваль
Рада зовнішньої політики
"Українська призма"
Найскладніша епідеміологічна ситуація спостерігається у Парижі та столичному регіоні Іль-де-Франс, а також в Ельзасі та усьому регіоні Великий Схід. Власне там, у місті Мюлуз трапився найвідоміший випадок масового зараження під час тижневої асамблеї євангелістської церкви, звідки хвороба поширилася на інші регіони.

Основні вразливості Франції, які сприяли масовому поширенню інфекції, це високий розвиток туризму і мобільності, що сприяли першій хвилі ураження, відносно пізнє введення карантинних заходів, жорсткість, а відтак висока економічна й суспільна ціна цих заходів, суттєвий брак масок, ліків та захисного спорядження у лікарнях та критична залежність від імпорту цих матеріалів в ситуації великої міжнародної конкуренції. Сильними сторонами Франції у боротьбі з коронавірусом є розвинута медична система, у якій, до прикладу, кількість місць в реанімації вдвічі перевищує італійську, централізована система прийняття рішень, в т.ч. в галузі охорони здоров'я, висока ефективність контролюючого апарату, системність підходу до медичних та економічних викликів в умовах невизначеності тощо.

Оскільки протягом лютого випадки виявлення хвороби були одинокими й ізольованими, у першій фазі реагування на кризу було доволі м'яким, і нерідко мало рекомендаційний характер щодо обмеження соціальних контактів. Втім вже на початку березня були скасовані усі людні заходи, закриті ресторани, нічні клуби та інші «некритично важливі» місця. У скороченому режимі почав працювати міський та міжміський транспорт. Перший тур місцевих виборів все ж провели 15 березня, хоча його відвідала рекордно мала кількість людей, 40% зареєстрованих виборців. Зрештою від ідеї вирішили відмовитися і другий тур місцевих виборів відклали на осінь.

Натомість з 17 березня період рекомендацій завершився: була оголошена серія жорстких заходів примусу до соціального дистанціювання, тобто двотижневий карантин, згодом подовжений до 15 квітня (як мінімум). Карантин, впроваджений в рамках надзвичайного санітарного стану, неодноразово характеризувався президентом як війна, яку треба виграти за будь-яку ціну. Умови карантину передбачають можливість для людей виходити з дому тільки в разі нагальної потреби і щоразу заповнювати письмову декларацію, вказуючи адресу, мету виходу і його час. Дозволено виходити за їжею, в аптеку, до лікаря, у разі нагальних сімейних обставин, а також для занять спортом чи вигулу тварини в межах одного кілометра від місця проживання до однієї години на день. Кожен такий вихід повинен здійснюватися у разі крайньої необхідності, тому вийшовши з дому приміром, за єдиним багетом (а не за продуктовим кошиком на кілька днів) можна отримати такий же штраф, як і за несанкціоновану прогулянку. Порушення карається штрафом 135 євро, який у разі невчасної сплати зростає до 375 євро; штраф при повторному порушенні складе вже 1500 євро, а особливо злісним порушникам загрожує кримінальна відповідальність. Наразі розглядаються різні варіанти поступового виходу з карантину і паралельного впровадження системи масового тестування.

Жорсткі карантинні заходи безумовно справляють дуже негативний вплив на економіку. І Франція намагається вирішувати обидві проблеми одночасно: при жорсткому карантині, за якого французька економіка працює на 65%, а за результатами року прогнозується економічний спад як мінімум на 1%, та при додаткових витратах на закупівлю медичного обладнання (4 млрд євро) та розширення кількості реанімаційних місць з 5000 до 14 000, велика кількість ресурсів вкладається в компенсації особам та бізнесу за вимушене простоювання.

Щобільше, президент Макрон пообіцяв фактично необмежену бюджетну підтримку компаніям та робітникам, які постраждали від коронавірусу. Міністерство фінансів оцінює витрати на це у 45 млрд євро. Так, в результаті карантинних заходів до 20% робочої сили, 4 млн осіб, наразі частково безробітні, тож зарплату їм платить держава, якій це обійдеться у 11 мільярдів євро. Фонд солідарності для маленьких підприємств та приватних підприємців потребує близько 1,7 млрд євро на місяць. Відстрочки сплати податків і соціальних внесків створюють дірку в бюджеті на 32 млрд євро. Також йдеться про державні гарантії для банківських кредитів для приватного бізнесу у розмірі 300 млрд євро, а також анонсовано заходи порятунку для компаній з часткою державної власності, аж до націоналізації, щоб порятувати їх від банкрутства. Зрештою, має бути розроблений план перезапуску економіки після карантину, який також потребуватиме коштів. Зважаючи на таке різке зростання витрат, вже на кінець року уряд прогнозує дефіцит бюджету понад 100% ВВП (за правилами ЄС – до 60%) і дуже розраховує на загальноєвропейські інструменти фінансової солідарності.

Окрім економічних, є також і політичні втрати, адже критична ситуація з коронавірусом суттєво сповільнила хід реформування країни. Макрон пообіцяв не проштовхувати контроверсійні реформи під час карантину, щоб не посилювати напругу в суспільстві. Це гальмує не тільки масштабну пенсійну реформу, а й скажімо ініціативи в галузі охорони довкілля, які мали стати визначальними для фінального відрізка першого президентського терміну. Можливо, коронавірусна криза змістить увагу до реформування французької медицини, яке частково розпочалося восени 2018 року.

У Франції, як і у багатьох інших країнах, криза коронавірусу зумовила наростання націоналістичних тенденцій. Зокрема, яскраво проявилася конкурентність з іншими країнами за базові медичні товари в умовах шаленого браку ліків та устаткування. Це зумовило політику конфіскацій товарів, призначених для інших держав (зокрема 6 мільйонів масок, що належали шведській компанії Mölnlycke, реквізованих на її складі дистрибуції для Південної Європи в Ліоні), а також стратегію їх економного використання.

Для подолання недозабезпеченості медичними матеріалами Франція робить ставку на двосторонні домовленості з Китаєм, у якого замовила близько мільярда масок, які будуть доставлятися в країну своєрідним «повітряним мостом» протягом кількох наступних місяців. Однак лишаються побоювання і конфлікти, наприклад, що призначені для Франції маски перекуплять інші держави або що Китай може зарезервувати їх для себе.

Маніфестації солідарності з боку інших країн наразі мають точковий, але символічно важливий характер. Франція отримує допомогу від Німеччини, Люксембургу, Швейцарії та Австрії, які забирають на лікування важкохворих хворих з Ельзасу. Водночас кілька європейських країн закрили кордони з Францією, зокрема Німеччина, Швейцарія, а також Чехія. У перших двох випадках це створило складнощі для транскордонних робітників, тож Німеччина вже пом'якшила власні приписи. Сама Франція подовжила прикордонний контроль на своїх кордонах на рекордні 7 місяців, хоча й закликає до спільних європейських дій, аби врятувати Шенген.

Також у європейському контексті Франція є однією з країн, яка закликає до більшої солідарності ЄС і пропонує створення інструментів спільного боргу («коронабондів») та навіть спільного бюджету, щоб фінансувати витрати на боротьбу з вірусом та компенсаційні заходи для підтримки економіки.

Автор
Надія Коваль
Рада зовнішньої політики "Українська призма"

Рада зовнішньої політики
"Українська призма"
www.prismua.org
E-mail: info@prismua.org
Made on
Tilda