Щодо зменшення вакцинного скептицизму та підвищення впевненості і довіри до щеплень
Політизація вакцин або загальна недовіра до урядів може посилити скептицизм щодо самої вакцинації. Для уникнення помилкового сприйняття та заангажованості кампаній з вакцинування, важливо розробити й послідовно впроваджувати проактивну та ретельно сплановану комунікаційну стратегію, яка базується на перевіреній, корисній інформації, містить привабливу інфографіку і привертає увагу широкого загалу, а також передбачає декілька сценаріїв розгортання подій. Орієнтир на молодіжну аудиторію, як свідчить досвід Болгарії, є важливим в контексті підвищення обізнаності щодо імунізаційних кампаній. А для інформування населення, що проживає у віддалених куточках країни з обмеженим доступом до інформаційно-комунікаційних технологій, варто скористатися традиційними поштовими послугами (за прикладом Німеччини).
«Попит» на щеплення не є статичним, піддається активному впливу як в бік зростання, так і скорочення. Враховуючи, що професіонали-медики користуються більшою довірою населення порівняно з представниками влади, до проведення комунікаційних кампаній важливо долучати провідних лікарів. Крім того, буде корисно залучати до таких заходів і соціальних працівників та працівників освіти (від дитячих садків до вищих навчальних закладів).
За умови правильного таргетування, соціальні медіа також можуть бути високоефективним каналом для протидії вакцинній дезінформації. Дієвою лінією впливу на антивакцинаторів може бути збільшення їх альтернативних витрат. Так, дозволи для щеплених осіб перейти в офлайн-простір освіти, роботу в офісі, відвідування розважальних закладів часто виступають додатковими мотиваторами для тих, хто сумнівається.
Для заохочення населення вакцинуватися варто проаналізувати креативні підходи країн ЄС. Так, зокрема, за прикладом Румунії підібрати цікаві локації (замки, музеї) та залучити до їх популяризації так званих «лідерів думок» (популярних блогерів, представників шоу-бізнесу тощо). Крім того, можна скористатися досвідом Польщі із запуску вакцинної лотереї.
Оскільки несприйняття вакцинації часто є наслідком попередніх збоїв систем охорони здоров'я та державних інституцій щодо ефективного обслуговування певних груп населення, виплекана довіра до вакцин має підкріплюватися довірою до установ, відповідальних за вакцинацію. Спрощення механізмів фінансової компенсації від побічних ефектів вакцинації додає впевненості та сприяє формуванню у населення відчуття більшої захищеності та турботи з боку держави (підходи Польщі та Чехії).