Аналітична записка
ПЕРСЬКА ЗАТОКА:
ВИБІР ТА МОЖЛИВОСТІ УКРАЇНИ

Інтерес України до співробітництва з країнами Перської затоки (ПЗ) зростає протягом останніх п'яти років та набуває системного характеру. У контексті стратегічної мети посилення присутності на зовнішніх ринках та диверсифікації напрямів економічної взаємодії близькосхідний ринок та ринок країн ПЗ зокрема відкриває перспективи для такої реалізації.

У дослідженні представлено аналіз торговельно-економічного співробітництва України з монархіями Перської затоки та країнами-членами Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) – Саудівською Аравією, ОАЕ, Катаром, Кувейтом, Оманом та Бахрейном. Вони являють собою єдиний ринок та митний союз.


Анастасія Герасимчук
Рада зовнішньої політики
"Українська призма"

1
ВИБІР ПРЕЗИДЕНТА
Монархії Перської затоки – найбільші у світі експортери нафти. Залежність від нафтогазового сектору робить економіки країн вразливими та чутливими до коливання цін. З огляду на це, кожна з країн має свою стратегію економічної диверсифікації та інноваційного розвитку економіки для зниження такої залежності. Спільна риса в цих стратегіях – бажання диверсифікувати економіку, зробити її сучасною та заснованою на високих технологіях, цифровізація та масштабні інфраструктурні проєкти. Попри падіння економічних показників у країнах ПЗ через зниження цін на нафту та пандемію, результати структурного реформування економіки у напрямі диверсифікації дозволяють прогнозувати стабілізацію. Привабливість ринку країн РСАДПЗ залишається високою попри економічні проблеми. Це відкриває експортні можливості для України.

В Експортній стратегії України (2017) Саудівська Аравія та ОАЕ позначені серед ринків у фокусі.
Катар та ОАЕ згадуються у топ-10 найбажаніших країн для експортерів згідно з результатами опитування учасників Ради експортерів та інвесторів при МЗС (2020).
Цей інтерес знайшов відображення в офіційних заявах та діяльності керівництва країни. Візити Президента П. Порошенка в Саудівську Аравію, ОАЕ, Катар та Кувейт у 2017-2018 роках стали поштовхом для активізації співробітництва. Президент України В. Зеленський під час Щорічної наради послів (2020) назвав співробітництво з країнами регіону багатообіцяючим та окремо виділив Саудівську Аравію, ОАЕ, Катар. Під час поїздки до Оману 5-6 січня 2020 року В. Зеленський підкреслив зацікавленість в активізації співпраці з країною, виразив задоволення зростанням товарообігу, проте констатував необхідність активізувати інвестиційну взаємодію. Міністр закордонних справ України Д. Кулеба підкреслював позитивну динаміку співробітництва з країнами ПЗ під час підсумкового онлайн-брифінгу МЗС 24 грудня 2020 року та окремо виділив Кувейт серед ТОП-7 успіхів української дипломатії 2020 року.
Водночас у Стратегії національної безпеки (2020) Близький Схід згадується лише у загальних формулюваннях разом з іншими регіонами у контексті наміру розвивати взаємовигідне економічне співробітництво, а також у загальному контексті глобальних проблем безпеки.
Крім того, необхідно відзначити неспівмірну дипломатичну присутність у регіоні. Серед країн ПЗ немає дипломатичних представництв України в Бахрейні та Омані, попри те, що Президент підкреслював значний потенціал співробітництва з останнім. Економічний аспект двосторонніх відносин домінує над політичним. Пріоритети торговельно-економічної співпраці не є співмірними відносно політичного діалогу. Про це, зокрема, свідчать результати голосувань країн РСАДПЗ щодо резолюцій ООН «Проблема мілітаризації АР Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» (2018-2020) та «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (2018-2020), під час яких усі країни субрегіону утримались.
Про неналежний рівень взаємодії у політичному вимірі свідчить і характер договірно-правової бази з країнами субрегіону, що здебільшого складається з меморандумів про співпрацю. Проте розвиток торговельно-економічних відносин з країнами ПЗ тісно пов'язаний з динамікою співробітництва у політичній та безпековій сферах, що необхідно взяти до уваги при формуванні торговельно-економічної стратегії на даному напрямі.

Україна зацікавлена в співробітництві з огляду на наступні чинники:
  • економічну та політичну вагу субрегіону;
  • високорозвинену інфраструктуру;
  • інвестиційний потенціал;
  • наявність енергоресурсів для диверсифікації;
  • взаємодоповнюючий характер попиту та пропозиції в експортно-імпортному вимірі.

2
ПЕРЕДУМОВИ СПІВРОБІТНИЦТВА
ПОЛІТИЧНА ТА БЕЗПЕКОВА СИТУАЦІЯ
Політичний та безпековий контекст має вплив на можливості та перспективи розвитку співпраці України з державами Перської затоки. Країни РСАДПЗ знаходяться у нестабільному та конфліктогенному близькосхідному регіоні, проте політична та безпекова ситуація там залишається стабільною. Існує низька ймовірність внутрішньополітичної дестабілізації. Боротьба за регіональне лідерство між Королівством Саудівська Аравія (КСА) із союзниками та Іраном створює напруженість, але ризики переходу до гарячої фази – низькі.

Позитивний вплив на політично-безпекову динаміку в субрегіоні Перської затоки має нормалізація відносин між Саудівською Аравією та Бахрейном, з одного боку, та Ізраїлем, з іншого, що відбулось у 2020 році. Це не тільки знижує градус напруги, а й створює можливості для розширення співробітництва в рамках регіональних проєктів.

Іншим позитивним сигналом є поступова нормалізація відносин з Катаром після блокади та розриву дипломатичних відносин з боку КСА, ОАЕ, Бахрейну та Єгипту (2017). 5 січня 2021 року на саміті РСАДПЗ було знято блокаду з Катару та підписано Декларацію Аль-Ула, де підтверджено бажання нормалізації.
СТАН ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА
(2015-2020)

Протягом 2015-2019 років спостерігалися тенденції до росту обсягів торгівлі українськими товарами та послугами з країнами Перської затоки. Торгівля послугами, що створює перспективи відходу від низькотехнологічного та сировинного експорту, мала значно нижчі обсяги, ніж торгівля товарами. Товарообіг з країнами ПЗ протягом зазначеного періоду складав у середньому 24% від товарообігу з країнами Близького Сходу загалом. Експорт товарів і послуг склав 2,6% та 2,1% відповідно від загального експорту українських товарів за кордон. Обсяги торгівлі товарами та послугами за 2020 рік скоротились, що є частиною тренду загального зменшення обсягів торгівлі через пандемію. Однак обсяг торгівлі товарами з Катаром та Оманом та обсяг торгівлі послугами з Саудівською Аравією збільшилися попри загальні негативні тенденції.
Якісний профіль торгівлі товарами свідчить про переважно сировинну структуру експорту України до країн субрегіону. Основні сектори – АПК та металургія. Найбільша частка у товарній номенклатурі належить зерновим культурам (лідер експорту до КСА, Катару) та чорним металам (лідер експорту до ОАЕ та Бахрейну, значна частка в КСА). Інші важливі статті експорту – жири та олії рослинного та тваринного походження, м'ясо та їстівні субпродукти, молоко, мед, яйця (значно представлені в товарній структурі експорту до країн ПЗ кожного року). Серед більш технологічного експорту – ядерні реактори, котли, машини та вироби з чорних металів. Їх частка є меншою за сировинну, проте вони потрапляли в топ-5 експортного списку в ОАЕ, Катарі, Кувейті. Інші показники технологічного експорту – занизькі.
Наявний обсяг експорту послуг не відповідає потенціалу, але є важливим з огляду на завдання знизити залежність від експорту сировини. Протягом зазначеного періоду експортовано найбільший обсяг наступних послуг: ділові послуги (лідер – КСА до 2018 року, Бахрейн, важлива стаття експорту в ОАЕ, Оман), транспортні послуги (лідери – ОАЕ, Катар, Кувейт), послуги, пов'язані з подорожами (важлива стаття експорту до Катару, Кувейту, Бахрейну). Експорт послуг у сфері комунікацій, комп'ютерних технологій та інформації показує тенденцію до зростання та присутній у структурі експорту до кожної країни, крім Бахрейну (№1 – до Саудівської Аравії у 2019 році та до Кувейту у 2020 році). Загальний список експортованих послуг розширюється за рахунок появи послуг з технічного ремонту та обслуговування, страхування, переробки ресурсів та будівництва, роялті та послуг, пов'язаних з використанням інтелектуальної власності, культурних та рекреаційних, фінансових (до КСА, ОАЕ).
Головні торговельно-економічні партнери України у субрегіоні – Саудівська Аравія та ОАЕ. Обсяги торгівлі товарами та послугами з ними значно більші, ніж з усіма іншими країнами ПЗ. У структурі експорту представлена найбільш широка номенклатура товарів і послуг. Саудівська Аравія – головний партнер у торгівлі товарами, а ОАЕ – послугами.

Найбільш динамічні темпи зростання обсягу торгівлі спостерігається з Катаром, попри те, що показники – значно нижчі, ніж з ОАЕ та КСА. Значний стрибок у показниках відстежується з 2017 року, що пов'язано з активізацією контактів, включно з найвищим політичним рівнем. Наступний стрибок спостерігається в 2020 році. У товарній структурі експорту до Катару переважає продукція АПК та чорні метали. У 2019 році у топ-3 з'явилися прилади та апарати оптичні, фотографічні, що є елементом технологічного експорту. Номенклатура експорту послуг – вузька (здебільшого йдеться про транспортні та пов'язані з подорожами послуги).
Спостерігаються тенденції до стабільного росту товарообігу з Оманом. Проте, йдеться про торгівлю переважно сировинними товарами. Водночас обсяги торгівлі послугами знижуються з 2017 року з найнижчим показником за 2020 рік. Перелік експортованих послуг – вузький (транспортні та ділові послуги складають понад 90%).

Тенденції експорту до Кувейту є схожими – вузька структура експорту та невисокі загальні показники торгівлі. Однак, на відміну від Оману, у 2020 році обсяг експорту послуг до Кувейту збільшився.

Найменш динамічна торгівля товарами та послугами – з Бахрейном. Спостерігалось різке зростання товарообігу у 2016 році, після чого тенденції – нелінійні. Відбувся поступовий ріст торгівлі послугами, а у 2019 році – різке падіння. Структура експорту – вузька.
ІНВЕСТИЦІЇ
Залучення інвестицій, у т.ч. з країн Перської затоки, – один із зовнішньоекономічних пріоритетів України. Проте, обсяг прямих іноземних інвестицій з країн субрегіону є незначним та вимагає розширення, попри тенденції до щорічного росту. За 2015-2020 роки інвестиції з держав ПЗ складали лише 0,1-0,2% від загальних та надходили з Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару та Кувейту. З метою забезпечення дії закону «Про державну статистику» щодо конфіденційності, дані щодо обсягів інвестицій з Катару не надані взагалі, з Кувейту наявні лише за 2018-2019 роки. Найбільше інвестицій – з ОАЕ.
Усі з представлених країн інвестували у наступні сектори:
  • переробна промисловість;
  • гуртова та роздрібна торгівля/ремонт автотранспортних засобів.

КСА та ОАЕ, крім вищезазначеного, інвестували у наступні сектори:
  • транспорт/складське господарство/поштова діяльність;
  • інформація та телекомунікації;
  • операції з нерухомим майном;
  • будівництво;
  • фінансовий та страховий сектори;
  • нерухомість.
На додаток, Саудівська Аравія та Кувейт інвестували в сільське господарство, а ОАЕ – у професійну, наукову та технічну діяльність, тимчасове розміщення та організацію харчування.


3
ЧИ Є В УКРАЇНИ ПЕРСПЕКТИВИ?
ІНСТРУМЕНТИ МІЖДЕРЖАВНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
На сьогодні в Україні існує декілька форматів інституційного співробітництва з країнами Перської затоки. Функціонують міжурядові комісії з питань торговельно-економічного співробітництва між Україною та КСА, ОАЕ, Катаром та Кувейтом. Проте, останні засідання кожної з них відбулися у 2018 році.

Відбувається взаємодія в рамках торговельних місій (до ОАЕ відбулась у 2019 році), бізнес-форумів (ОАЕ у 2019 році, Кувейт у 2018 році та 2020 році), економічних форумів (у Катарі у 2018 році). Крім того, Україна бере участь у найбільших регіональних торговельних виставках. Ця взаємодія не носить системного регулярного характеру та не охоплює всі країни субрегіону.
Стан договірно-правової бази з країнами ПЗ вимагає гармонізації та приведення у відповідність до існуючого потенціалу співробітництва.
Міжурядові угоди про торговельно-економічне (науково-технічне, інвестиційне) співробітництво підписані з КСА (2003), ОАЕ (1995), Катаром (2002) та Кувейтом (2001), проте потребують оновлення. Угоди про взаємний захист інвестицій та Угоди про уникнення подвійного оподаткування підписані з КСА (2009, 2012), ОАЕ (2004 обидва), Катаром (2018 обидва), Кувейтом (2003, 2004) та Оманом (2010, 2019). Ці угоди з КСА, ОАЕ та Кувейтом потребують оновлення.

Найширша база міжгалузевих угод укладена з ОАЕ, хоча значна кількість – лише у формі меморандумів про взаєморозуміння (у військово-технічній, космічній, транспортній (авіа), енергетичній, сільськогосподарській, гуманітарній сферах, щодо інфраструктури (порти)). Договірно-правова база з КСА охоплює галузі інвестицій у сільське господарство, гуманітарне, військово-технічне співробітництво та співробітництво в космічній сфері. База міжгалузевих угод з Катаром – вужча та охоплює військово-технічне співробітництво, інфраструктуру (порти) та гуманітарну сферу. Міжгалузеві угоди з Кувейтом мають відношення тільки до військово-технічного співробітництва та гуманітарної сфери.

З Оманом та Бахрейном Україна має найслабшу договірно-правову базу, що вимагає корекції з огляду на тенденції до росту товарообігу та привабливість ринків. Договірно-правова база з цими країнами потребує розширення за рахунок базових угод з економічного співробітництва. З усіма іншими країнами вбачається доцільним її розширення до сфер ІТ, туризму та енергетики (сільське господарство – для Кувейту та Катару).

Найбільше розширення договірно-правової бази з країнами субрегіону відбулося у 2017-2018 роках під час візитів Президента України П. Порошенка. Так, у 2017 році з Саудівською Аравією було підписано такі документи: Меморандум про інвестиційне співробітництво у сфері сільського господарства; Меморандум про взаєморозуміння щодо механізму консультацій між Міністерством закордонних справ України та Генеральним секретаріатом Ради співробітництва арабських держав Перської затоки та інші в гуманітарній сфері. З ОАЕ було підписано такі документи: Меморандум про взаєморозуміння між КМУ та Урядом ОАЕ про взаємне скасування візових вимог; Угода про співробітництво у сфері культури; Меморандум про взаєморозуміння між ДКАУ та Космічним агентством ОАЕ у сфері дослідження космосу.

У 2018 р. з Катаром були підписані такі документи: Угода про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи; Угода про створення Спільної комісії з економічного, торговельного і технічного співробітництва; Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій; Угода про військово-технічне співробітництво; Угода про взаємне скасування візових вимог та ін. З Кувейтом були підписані Угода про співробітництво у військовій та інших сферах, а також декілька меморандумів у гуманітарній сфері.
МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ СПІВРОБІТНИЦТВА
Можливості, що надають ринки країн РСАДПЗ, відповідають цілям Експортної стратегії України та інтересам двосторонньої співпраці. Проте, структура торгівлі не повністю відповідає заявленим стратегіям та інтересам.
Сільське господарство
Рівень експорту сільськогосподарської продукції до країн ПЗ є найвищим та відповідає пріоритетам України щодо експортної номенклатури. Стратегічний інтерес країн субрегіону забезпечити продовольчу безпеку та фігурування галузі як однієї з пріоритетних в Україні із наявністю окремої секторальної стратегії створює підґрунтя для збереження обсягів експорту. Україна заявила про готовність стати гарантом продовольчої безпеки країн ПЗ. Регулярна участь у продовольчих та агропромислових виставках субрегіону збільшує такі перспективи (наприклад, Gulfood (ОАЕ), AGRITEQ (Катар), Agro Food Expo (Кувейт)).

Для більш ефективної реалізації українських інтересів на даному напрямі доцільно збільшити частку експорту продукції з доданою вартістю (наразі експортується здебільшого сировина та низькотехнологічні компоненти АПК). Головними імпортерами української с/г продукції виступають КСА та ОАЕ, а також Катар. Вони мають на меті зниження залежності від імпорту продовольства, в т.ч. за рахунок використання передових агротехнологій для власного виробництва або оренди орних земель в інших країнах, а також мають намір диверсифікувати джерела імпорту, що спонукає Україну до паралельної активізації інших експортних секторів.

Інформаційні та комунікаційні технології
Інформаційні та комунікаційні технології є одним з ключових секторів для експорту згідно з Експортною стратегією України та має окрему секторальну стратегію. Активна цифровізація економік країн РСАДПЗ та визначення ІТ-сфери однією з пріоритетних відповідає інтересам українського експорту. Перспективним виглядає саудівський ІТ-ринок, оскільки він є найбільшим у регіоні, а намір збільшувати обсяг цифрових послуг вимагає застосування спеціального програмного забезпечення. Найбільш технологічно розвинута країна РСАДПЗ – ОАЕ. Космічна програма ОАЕ створює можливості для розробки програмного забезпечення для її управління. Оман робить акцент на створення екосистем для стартапів та смарт-застосунків, у чому Україна має великий досвід. У Бахрейні функціонує один з найбільших фінтех хабів у ПЗ, куди може зайти Україна. Сектор інформаційних та комунікаційних технологій в Україні знаходиться на стадії швидкого зростання, що дозволяє активно використовувати існуючі можливості. Щорічне збільшення обсягів продажу телекомунікаційних, комп'ютерних та інформаційних послуг і присутність майже на всіх ринках субрегіону свідчить про це. Проте, обсяг експорту цих послуг залишається незначним і вимагає збільшення до рівня відповідності можливостям і потребам.

Інфраструктурні проєкти
Велика кількість інфраструктурних проєктів, масштабні будівництва та сфера видобутку робить ринки країн ПЗ перспективними для експорту продукції машинобудування (ще один з пріоритетів в Експортній стратегії). Будівництво нових міст, систем автомобільних доріг та залізниць, розширення та будівництво нових портів і аеропортів, видобуток нафти і газу вимагає застосування транспорту та устаткування, що знаходить відображення в імпортній структурі кожної з країн РСДАПЗ. З огляду на масштабність інфраструктурних проєктів у кожній країні, стабільний видобуток енергоресурсів та відкриття Бахрейном найбільшого в історії нафтового родовища вказує, що цей попит буде зростати.

Експорт товарів секції «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини» відбувається на ринки ПЗ, проте не відповідає наявному потенціалу. Хоч частка і більша за інший технологічний експорт, але значно поступається сировині. Тут відкриваються перспективи експорту чорної металургії, з огляду на потребу у трубах для нафтогазового сектору та металевих конструкцій для інфраструктурних проєктів. Україна експортує здебільшого саму сировину, а частка виробів – нижче, що необхідно виправляти з огляду на наявні потужності виробництва.

Аерокосмічна галузь
Аерокосмічна галузь як частина машинобудівного комплексу України та пов'язаний з нею сектор обслуговування та ремонту повітряних суден є ще одним важливим напрямом згідно з Експортною стратегією. Експорт продукції цього сектору належить до високотехнологічного і відповідає завданню знизити залежність від експорту сировини. Тут Україна має потужності з повного циклу виробництва. Вже сьогодні в КСА та ОАЕ одна з ключових статей імпорту – літальні апарати. Обидві країни мають космічні програми. Такий взаємний інтерес створює можливості для збільшення експорту продукції цього сектору. З огляду на інтерес КСА до збільшення власних спроможностей є перспективи спільного виробництва. Прикладом цього є підписана у 2016 році угода між ДП «Антонов» і Taqnia Aeronautics про кооперацію щодо організації в КСА літакобудівного комплексу та організації виробництва літаків АН-132, АН-148, АН-178. Структура українського експорту вказує на невідповідність об'ємів продажів продукції сектору з потенціалом та не використовує потенціал наявних угод.
Оборонно-промисловий комплекс
Україна має значні потужності в ОПК, що можуть знайти місце на ринку найбільших імпортерів озброєння на Близькому Сході. Взаємодія у секторі відбувалась лише з ОАЕ та КСА, проте є потенціал для збільшення динаміки. КСА хоче задовольняти до 50% власних потреб в озброєнні, що робить цікавими можливості спільного виробництва. Україна може експортувати бронетанкову техніку, ракетне та артилерійське озброєння, військово-транспортні літаки, на що є попит у країнах субрегіону. Існує можливість експорту послуг з модернізації, обслуговування та тренування. Україна регулярно бере участь в одній з найбільших виставок озброєнь IDEX (ОАЕ), що має позитивний вплив на реалізацію експортного потенціалу. Але нинішніх обсягів недостатньо, що робить доцільним відкриття представництва «Укроборонпрому» у субрегіоні.
Інвестиції
Залучення інвестицій – один з пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності України. Країни РСАДПЗ мають вільні капітали та зацікавлені інвестувати, особливо КСА, ОАЕ та Катар. Україна має потенціал до залучення інвестицій у с/г, особливо з боку Саудівської Аравії, що вбачає такі інвестиції пріоритетними. Наявний приклад такої діяльності – покупка у 2018 р. українського агрохолдингу «Мрія» саудівською інвестиційною компанією Salic. Цьому сприяє угода з КСА про інвестиції у сфері с/г. Україна також зацікавлена в інвестиціях в інфраструктуру. Приклади ефективної співпраці з ОАЕ та Катаром – угоди з DP World (ОАЕ) та QTerminals (Катар) у портовій сфері. DP World володіє 51% контейнерного термінала «ТІС», а QTerminals є концесіонером спеціалізованого морського порту «Ольвія». Інвестиційна компанія «Mubadala Investment Company» (ОАЕ) зацікавлена у приватизації семи українських підприємств з переліку інвестиційного атласу, серед яких – Об'єднана гірничо-хімічна компанія, Центренерго і низка Обленерго. Водночас Україна зацікавлена в інвестиціях і в інші сфери.
Видобування
Маючи потужності та кадрову базу у сфері видобування, Україна зацікавлена розширити участь у розвідці та видобутку нафти і газу. Прикладом такої співпраці є спільна українсько-еміратська компанія «Naftogaz Middle East». Однак необхідним є збільшення присутності, особливо зважаючи на вигідні умови ведення економічної діяльності в країнах субрегіону. Взагалі співробітництво з країнами РСАДПЗ у сфері енергетики є цікавим для України з огляду на необхідність диверсифікації джерел енергоресурсів. Зокрема, перспективним вбачається імпорт скрапленого газу з Катару. Проте для цього необхідна система інтерконнекторів. Взаємодія з ОАЕ надає перспективи розвитку відновлювальної енергетики, а угода 2018 року у цій сфері відкриває додаткові можливості.

4
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Можливості, що надають ринки країн РСАДПЗ, економічні спроможності України, тенденції торгівлі з цими країнами говорять про значний потенціал торговельно-економічного співробітництва. Завдання з його активізації, що відповідає цілям, поставленим в Експортній стратегії, вимагає виконання певних дій з просування, правового регулювання та активізації міжгалузевого діалогу з кожною країною субрегіону, а також систематизації бачення регіону, як окремого напряму.
1
З метою активізації та оптимізації виходу українських експортерів на ринок країн РСАДПЗ, а також зважаючи на високий рівень зацікавленості у залученні інвестицій з країн субрегіону, вважається доцільним організувати належне інформаційне забезпечення:

  • українських імпортерів шляхом створення системи інформування про умови та можливості виходу на цільовий ринок;
  • потенційних інвесторів шляхом створення онлайн-ресурсу арабською мовою з розміщенням переліку об'єктів приватизації, онлайн-карт інвестиційних контактних пунктів та документів, що стосуються інвестиційних можливостей і процедур, просування якого доцільно доручити дипломатичним представництвам.
2
Необхідне розширення та оновлення договірно-правової бази з країнами ПЗ до відповідності цілям та потенціалу наявної співпраці.
3
З метою зниження залежності від експорту сировини, що ставить економіку в залежність від коливань цін на світових ринках та створює ризики для нестабільності, необхідно збільшити частку товарів з доданою вартістю в експортній структурі (у сфері АПК за рахунок готових продуктів, у сфері чорної металургії за рахунок виробів та за рахунок збільшення експорту продукції машинобудування) та збільшити об'єми експорту послуг (з акцентом на телекомунікаційні, комп'ютерні та інформаційні послуги).
4
Розглянути можливість створення спільних центрів інновацій та активізації науково-технічної та промислової кооперації між сторонами, зокрема у рамках вільних економічних зон та індустріальних парків, що є у кожній країні РСАДПЗ.
5
Розглянути можливість встановлення преференційного режиму торгівлі з країнами РСАДПЗ.
6
Активізувати діяльність міжурядових комісій та провести чергові засідання.
7
З огляду на позитивні тенденції у розвитку торгівлі товарами з Оманом та Бахрейном, на зацікавленість в активізації торговельно-економічного співробітництва, висловлену Президентом України, та на привабливість бахрейнського ринку, який надає найм'якіший режим торгівлі з мінімальними тарифами та є однією з найвідкритіших економік субрегіону, необхідно розглянути можливість відкриття дипломатичних представництв України з метою активізації двосторонніх відносин, укласти базові договори про торговельно-економічне співробітництво та створити відповідну міжурядову комісію.
Аналітична записка програми Європейських студій
Ради зовнішньої політики "Українська призма" в рамках проєкту Інституційного розвитку аналітичних центрів за підтримки Посольства Швеції в Україні, Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE) та Міжнародного фонду «Відродження».

info@prismua.org
Made on
Tilda