ПОЛЬЩА
Стан надзвичайної епідеміологічної ситуації не став на заваді підготовці до президентських виборів, які заплановані на травень 2020 року
Перший задокументований випадок захворювання спричиненого COVID-19 стався у Польщі 4 березня 2020 р. у м. Зелена Гура.
Реакція уряду Польщі виявилась досить оперативною. Вже 8 березня набув чинності спеціальний закон спрямований на запобігання поширенню COVID-19. Новим законодавством передбачено можливість дистанційної роботи, виплату допомоги на час закриття шкіл та дошкільних закладів, винятки з законодавства про публічні закупівлі, поправки щодо повноважень представників збройних сил.


Сергій Герасимчук
Рада зовнішньої політики
"Українська призма"
Законом також передбачено звільнення мікрофірм (до 9 осіб) від внесків до соціального фонду на період з березня по травень 2020 року. Невдовзі, 11 березня, уряд почав впровадження більш дієвих заходів із запобігання поширенню інфекції. Зокрема, було оголошено про закриття шкіл та університетів, театрів, кінотеатрів і музеїв, а 25 березня було введено обмеження на зібрання у кількості більше ніж 2 особи, релігійні церемонії, що передбачають зібрання більше ніж 6 осіб, а також введено заборону на необов'язкові подорожі.

Одним із засобів забезпечення 14-денного карантину для осіб з підозрою на захворювання, осіб які контактували з хворими та осіб, що прибули із країн, де поширена інфекція, стали несподівані візити працівників соціальних служб або спеціальний онлайн-застосунок, що дозволяє пересвідчитися в тому, що особа перебуває у приміщенні. Окрім того, у Польщі ухвалено т.зв. антикризовий пакет, яким передбачається виділення 200 млрд. злотих (приблизно 49 млрд. злотих) на подолання економічних наслідків кризи.

Примітно, що Польща оголосила стан надзвичайної епідеміологічної ситуації, однак не стала оголошувати надзвичайного стану. Завдяки такому кроку спеціальним законодавством уряд зміг ввести низку заходів, що притаманні надзвичайному стану. В окремих випадках тривалість цих заходів становить 180 днів (тоді як надзвичайний стан обмежується 90 днями). Разом з тим, це не стало на заваді підготовці до президентських виборів, які заплановані на травень 2020 року. Понад те, окремим рішенням парламенту внесено зміни до Виборчого кодексу, які дозволяють дистанційне голосування. Наразі видається, що мобілізація електорату чинного президента Анджея Дуди, відсутність можливості проголосувати для багатьох громадян Польщі, а також обмежені можливості для ведення агітації представниками опозиції забезпечать перемогу чинного президента вже в першому турі виборів.

Мотивація правлячої партії «Право і справедливість» та її лідера Ярослава Качинського полягає в тому, що зазначені заходи, звісно, йдуть на користь Анджея Дуди, проте це є виправданим кроком. Якби президентом було обрано представника опозиції, то він би мав можливість ветувати законодавчі ініціативи «Права і справедливості». Ярослав Качинський вважає, що це б гальмувало ініціативи уряду із протидії поширенню коронавірусу.

При цьому представники опозиції справедливо вказують, що такий підхід суперечить демократичним принципам та засадам верховенства права у державі. Понад тим, зміни до Виборчого кодексу суперечать рішенню Конституційного суду Польщі від 2006 р., яким заборонено вносити зміни до виборчого законодавства, які б позначились на результатах виборів, менше ніж на півроку до виборів. Проти рішення «Права і справедливості» виступив навіть Ярослав Говін, лідер партії «Згода», що входить до урядової коаліціх. На знак протесту він подав у відставку з посади віце-прем'єра. Однак це не завадило ухвалити відповідні рішення. Контраргумент «Права і справедливості» полягає в тому, що запроваджені зміни є суто технічними, тож на результати виборів не вплинуть.

На тлі суперечливих змін до виборчого законодавства, одна з основних кандидатів від опозиції (від Громадської коаліції) Малгожата Кідава-Блонська вже оголосила, що знімає свою кандидатуру з перегонів. У разі якщо її прикладом скористаються представники інших опозиційних сил може виявитися, що єдиним кандидатом буде Анджей Дуда, що разом із високоймовірною низькою явкою, може в майбутньому поставити під сумнів легітимність виборів та посилює ризик політичної кризи у Польщі вже у ближчі місяці.

Кризові ознаки мають також відносини по лінії Варшава-Брюссель. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, зокрема, заявив, що Євросоюз не виділив жодних коштів на боротьбу з коронавірусом і досить суворо розкритикував Coronavirus Response Investment Initiative запропоновану Євросоюзом (Польща є одним з основних бенефіціарів ініціативи і претендує на приблизно 20% коштів, що будуть виділені Євросоюзом), вказуючи на те, що вона не містить у собі жодних додаткових коштів. При цьому, схоже, прем'єр спекулює, адже без відповідного рішення ЄС Польща не могла б претендувати на ці невикористані фонди ЄС.

На цьому тлі примітно, що Китай надав Польщі 10 тисяч тестів на COVID-19, 20 тисяч респіраторів, 5 тисяч медичних окулярів та інші захисні засоби. Допомогу надано на запит міністра закордонних справ Польщі Яцека Чапутовича. При цьому китайська сторона оголосила про свою вдячність Польщі, яка теж надавала КНР допомогу під час піку захворюваності. Мотиви Китаю зрозумілі: Польща є найбільшою державою китайської ініціативи «17+1», а відтак налагодження контакту з Варшавою посилює вплив Китаю у регіону. Зрозумілі і польські мотиви: у разі погіршення відносин з ЄС та неврахування запитів Польщі в рамках формування МFF польському уряду необхідно буде шукати альтернативних джерел для формування фінансової «подушки безпеки». Проте потенційно зближення Польщі з КНР може призвести до поглиблення кризи у відносинах з Брюсселем. Що стосується російського впливу, то на тлі традиційно напружених відносин Польщі та Росії він наразі видається незначним.



Автор
Марина Воротнюк
Рада зовнішньої політики "Українська призма"

Рада зовнішньої політики
"Українська призма"
www.prismua.org
E-mail: info@prismua.org
Made on
Tilda