РУМУНІЯ
Голосування за перепризначення уряду Орбана у повному складі 14 березня відбулось за особливою процедурою у дезінфікованому приміщенні, із використанням масок та рукавичок і голосували за нього політичні сили, які до того висловили вотум недовіри.
Перший випадок захворювання спричиненого COVID-19 був зафіксований у Румунії 25 лютого 2020 року. Зараженим виявився громадянин Румунії з Бухаресту, що напередодні подорожував до Італії. Того ж дня було ухвалено рішення про 14-денний карантин для осіб, що прибувають з уражених територій, зокрема з китайської провінції Хубей та 11 регіонів Італії, який пізніше поширено на тих, хто прибував з Південної Кореї та Ірану (з часом це було поширено на тих, хто прибуває з Іспанії, Франції та Німеччини).


Сергій Герасимчук
Рада зовнішньої політики
"Українська призма"
Проте це не завадило поглибленню кризи, тригером якої стала ситуація 28 лютого, коли 71-річний чоловік прибув із північноіталійського регіону Ломбардія до регіону Сучави. За три дні ця особа потрапила до лікарні м. Сучава із симптомами захворювання на коронавірус і стала т.зв. «пацієнтом 6», шостим у кого у Румунії виявили коронавірус. Інфекція швидко поширилась клінікою і вже невдовзі регіон Сучава почали називати румунською Ломбардією. Більшість інших хворих також пояснюють поверненням заражених громадян Румунії додому із північних регіонів Італії, де вони жили та працювали. На цьому тлі Румунія посилила заходи із протидії поширенню коронавірусу: заборонено масові зібрання, скасовано пасажирське сполучення з Італією.

Примітно, що епідемія позначилась і на внутрішньополітичному житті Румунії. Зокрема, після оголошення вотуму недовіри уряду Людовіка Орбана (уряд меншості Партії націонал-лібералів, що підтримується президентом країни Клаусом Йоганнісом) у лютому 2020 р. він перебував у статусі в.о. Загалом держава перебувала у стані політичної кризи й існувала висока вірогідність проведення позачергових виборів. Проте, на тлі пандемії коронавірусу від цих планів не лише відмовились. Голосування за перепризначення уряду Орбана у повному складі 14 березня відбулось за особливою процедурою у дезінфікованому приміщенні, із використанням масок та рукавичок і голосували за нього політичні сили, які до того висловили вотум недовіри. Складається враження, що представники Соціал-демократичної партії та інші дрібніші політичні актори прагнуть покласти на нинішній уряд усю відповідальність за наслідки кризи з тим, щоб восени на чергових виборах до парламенту вибороти першість. Будь-які хибні та неефективні кроки націонал-лібералів загрожують їм втратою влади вже у короткостроковій перспективі.

Одразу після призначення уряду з 16 березня президент Румунії оголосив про введення надзвичайного стану на 30 днів (19 березня це рішення одноголосно підтримав парламент). Це дозволило вивільнити частину урядових фондів для боротьби з хворобою та спростило низку бюрократичних процедур. Президент Йоганніс також запевнив, що додаткові кошти буде виділено на охорону здоров'я, ліки та обладнання, а уряд планує спрямувати не менше 1% ВВП на подолання негативного впливу пандемії на економіку. Громадян закликали залишатися вдома за винятком потреби виходити на роботу, за необхідними покупками, відвідин лікарів, допомоги вразливим особам та вигулу домашніх тварин, введено 14-денний карантин для осіб, що прибули із уражених регіонів, усі торгівельні центри закриті, за винятком продуктових магазинів, аптек та ветеринарних аптек, заборонено перебування на вулиці для груп більше ніж 3 особи, встановлено комендантську годину з 22:00 до 06:00. На територію Румунії заборонено в'їзд іноземців та осіб без громадянства (за винятком транзиту). Особам старше 65 років дозволено покидати домівку лише між 11:00 та 13:00.

27 березня ухвалено урядове рішення про надання допомоги тим, хто виявився «технічно» безробітним, також ухвалено не вважати простроченими податкові платежі, що мали бути здійснені до 21 березня. Усі пов'язані з оподаткуванням процедури арешту майна скасовано. Термін сплати річного податку на нерухомість, землю і транспортні засоби у 2020 році перенесено з 31 березня на 30 червня. При цьому, збільшення витрат на охорону здоров'я не будуть розглядатися Європейською комісією як бюджетний дефіцит - якби цього не сталося, то Румунія мала б додаткові складнощі з Європейською Комісією, оскільки за прогнозами ЄК бюджетний дефіцит країни становив би 4,9% ВВП у 2020 і 6,9% ВВП у 2021 році без врахування ефекту пандемії.

Примітно, що у відносинах з ЄС уряд Румунії солідаризувався з заявою 11 держав ЄС (від 1 квітня 2020 р.), що висловили застереження щодо ризиків порушення прав людини у зв'язку з порушенням прав та демократичних свобод. Разом з тим, Румунія (поруч з Вірменією, Естонією, Грузією, Латвією та Молдовою) вже поінформувала Раду Європи, що у відповідності до ст. 15 Європейської конвенції з прав людини залишає за собою право призупинити чинність Конвенції на своїй території через «надзвичайний стан, що становить загрозу життю нації». Можна припустити, що в такий спосіб підписанти прагнуть уникнути позовів до ЄСПЛ і такий тренд є тривожним.

Автор
Марина Воротнюк
Рада зовнішньої політики "Українська призма"

Рада зовнішньої політики
"Українська призма"
www.prismua.org
E-mail: info@prismua.org
Made on
Tilda