СЛОВАЧЧИНА
В Словаччині початок поширення COVID-19 збігся з періодом перезавантаження влади внаслідок парламентських виборів
29 лютого 2020 року
Країна відреагувала на поширення коронавірусу швидше та рішучіше за інші країни ЄС, ввівши надзвичайний стан на ранній стадії поширення вірусу (15 березня 2020 року). Але перші обмежувальні заходи були впроваджені вже за два дні після діагностування першого інфікованого в країні (6 березня). Важливим для початку загальнонаціональних обмежувальних заходів було рішення Братиславського краю закрити всі школи та два університети – приклад, який потім наслідувала ціла країна. Було обмежено міжнародне авіасполучення, скасований рух поїздів та автобусів регіонального сполучення. Були також скасовані всі публічні масові заходи. Країна тимчасово відновила прикордонний контроль на пунктах пропуску з сусідами в межах Шенгенської зони (Австрія, Чехія, Польща, Угорщина). В країну дозволяється в'їжджати лише громадянам та особам з дозволом на постійне або тимчасове проживання. Для всіх осіб, що повертаються в Словаччину, обов'язковою є самоізоляція на двотижневий карантин, недотримання якого каратиметься штрафом до 1650 євро. Всі установи, крім продовольчих магазинів, аптек, АЗС та поштових відділень, були закриті. Від 30 березня перелік магазинів, які можуть працювати при умові дотримання всіх гігієнічних норм, був розширений та включає деякі послуги (нотаріуси та адвокати, будівельні компанії тощо).


Марина Воротнюк
Рада зовнішньої політики
"Українська призма"
Новий уряд Ігоря Матовича, що офіційно розпочав роботу 21 березня, продовжив та розширив вже прийняті заходи. Прем'єр-міністр заявив про необхідність в рази збільшити обсяги тестування. У перші тижні робилось лише 300-400 тестів на добу, планується збільшити їх число до 3 тис., залучивши й приватні лабораторії.

Розширений пакет заходів боротьби з коронавірусною інфекцією, прийнятий 23 березня, включає такі кроки: обов'язковим є носіння захисних масок поза домом; встановлені спеціальні робочі години магазинів для людей похилого віку – з 9.00 до 12.00; пенсіонери можуть виходити з житла лише з поважної причини. Також впроваджується вимірювання температури тіла біля входу до лікарень, магазинів та інших публічних місць, а перед кожною лікарнею будуть встановлені спеціальні точки відбору проб, куди пацієнт може прибути на автомобілі.

Окремим питанням політичної дискусії став закон «Lex Corona», згідно з яким державні установи можуть використовувати послуги локації мобільних операторів для відстеження переміщення осіб до моменту їх зараження, щоб відтворити коло інших потенційних носіїв вірусу. Завдяки тому, що в фінальному тексті закону був встановлений термін його дії (до кінця надзвичайного стану, або максимально до кінця року) та передбачено, що доступ буде наданий лише до локації, а не до приватної інформації користувачів, критика щодо порушення прав та свобод громадян була знята.

Уряд також прийняв економічну програму, спрямовану на допомогу компаніям та приватним підприємцям в умовах рецесії, викликаної COVID-19. Держава планує зберегти робочі місця за допомогою прямих платежів в розмірі 1 млрд. євро на місяць та банківських гарантій в розмірі 500 млн. євро на місяць. Словаччина виплачуватиме 80% заробітної плати працівників у компаніях, операції яких припинені; допомога може становити до 200 тис. євро на компанію. Також надаватиметься допомога приватним підприємцям та працівникам, компанії яких криза торкнулась частково та які зазнали падіння продажів (розмір допомоги залежатиме від обсягів падіння та становитиме максимально 800 тис. євро на рік). Наразі невідомо, як саме зміниться підхід держави до інвестування в сферу охорони здоров'я. Відомо про державне замовлення на пришвидшену поставку апаратів штучної вентиляції легень (до речі, декілька словацьких компаній є світовими лідерами у виробництві цих апаратів).

Криза стане тестом на зрілість для нового словацького уряду, більшість членів якого ніколи не були при владі. Внаслідок поразки на виборах партії Smer-SD, яка перебувала при владі 12 років, та перемоги опозиційних сил, був сформований коаліційний уряд на чолі з Ігорем Матовичем, лідером популістського руху «Звичайні люди та незалежні особистості» (OĽANO). Новий прем'єр розкритикував свого попередників, стверджуючи, що уряд Петера Пеллегріні зреагував на кризу пізно, що були придбані ненадійні експрес-тести, а Управління державними матеріальними резервами, контрольоване Smer, здійснювало непрозорі закупівлі.

Важко говорити, чи призведе коронавірусна криза до довготривалих зсувів у політичних настроях суспільства. За умови тяжких економічних наслідків коронавірусної кризи, можуть посилитись позиції антисистемних сил та політиків. Це стосується, зокрема, фашистської партії «Народна партія Наша Словаччина», яка на виборах отримала 8 % голосів. Важливо, що уряд Ігоря Матовича має великий кредит довіри, а його заходи проти поширення хвороби COVID-19 більшість словаків вважають адекватними (згідно з опитуванням агентства Фокус, майже 80 відсотків громадян вважають їх пропорційними загрозі, лише близько 5 відсотків вважають їх перебільшеними, а 13 відсотків вітали би ще більш жорсткі кроки).

В словацькому інформаційному просторі присутня критика європейських інституцій та окремих європейських урядів за брак солідарності та національний егоїзм у подоланні цієї кризи. Водночас в словацьких медіа присутня й збалансована інформація про заходи, які були вжиті Єврокомісією, включаючи й про 2,5 млрд. євро, виділених Словаччині для подолання наслідків кризи. Дискурс про «ЄС, який схибив» та «Росію, яка допомагає» не є так виразно представлений в уряді та парламенті, оскільки націоналістична партія (SNS), яка була відверто проросійським голосом в колишньому словацькому уряді, не пройшла у парламент. Водночас, в новому скликанні парламенту є політики, наприклад, від Smer-SD, що поширюють фейки про коронавірус як американську біологічну зброю, чи від фашистської партії, які оголошували, шо американська армія використовує кризу для висадки в Європі (насправді, йшлось про американські навчання Defender-Europe 20 у координації з партнерами по НАТО). В публічному просторі країни, здебільшого на конспірологічних та дезінформаційних сайтах, присутній і нарратив про Китай як «альтруїстичного партнера» та «модель» подолання кризи. Цей наратив поширюється не тільки китайським посольством, яке активізувалось інформаційно, але й деякими антиєвропейськими політиками в Словаччині.

Автор
Марина Воротнюк
Рада зовнішньої політики "Українська призма"

Рада зовнішньої політики
"Українська призма"
www.prismua.org
E-mail: info@prismua.org
Made on
Tilda