Чим важливе засідання українсько-угорської міжурядової економічної комісії?
Україна та Угорщина

Економічні вигоди vs політичні емоції?
Недоторговані та недоінвестовані мільйони доларів, недобудовані кілометри доріг та невирішені екологічні проблеми. Все це наслідки домінування політичних емоцій над економічними розрахунками в угорсько-українських відносинах. Про результати першого за сім років засідання українсько-угорської міжурядової економічної комісії 25 червня та намагання Києва і Будапешта спрямувати політичну енергію на вирішення наболілих економічних проблем.

Тетяна Зосименко
Рада зовнішньої політики
"Українська призма"
25 червня відбулося довгоочікуване засідання українсько-угорської міжурядової економічної комісії. Результати зустрічі вселяють обачну надію на розкриття потенціалу торгівлі, інвестицій та розбудови інфраструктури.
Зараз вже маємо кредитну лінію на 62 млн дол. від Угорщини для підтримки ділових контактів між українськими та угорськими підприємцями.
Також угорська сторона заявила про наміри сприяти модернізації прикордонних об'єктів транспортної і соціальної інфраструктури. Україна, у свою чергу, підтримує новий імпульс співпраці в аграрній сфері, енергетиці, охороні довкілля.

Нагадаємо, що з 2014 угорсько-українські відносини розвиваються на фоні складних геополітичних маневрів. З одного боку, Угорщина підтримує євроінтеграційні прагнення України. Адже, як закріплено у новій Стратегії національної безпеки Угорщини в її інтересах мати поруч сильну, демократичну, стабільну і економічно розвинену Україну та підтримувати з нею збалансовані економічні відносини. З іншого боку, офіційний Будапешт не може не рахуватися з Росією. Надто вже важливим є її енергетичний сектор для угорської економіки. Ситуація ускладнюється і чутливим питанням угорських меншин в Україні. Особливою прохолодою у стосунках повіяло після прийняття у 2017 р. Закону України "Про освіту".

Така політична риторика позначається на економічній політиці України щодо Угорщини. Проблеми відчуваються відразу на двох рівнях.

На міждержавному – це брак відомчої комунікації з економічних питань внаслідок 7-річного блокування роботи Спільної міжурядової економічної комісії.

1
На національному рівні – недостатня увага до Угорщини як до стратегічного економічного партнера України. Вона не згадується окремо ані в її Стратегії національної безпеки, ані в Експортній стратегії на 2017-2021 роки.

2
У результаті "страждає" не лише торгівля, але й інвестиції та інфраструктурні проєкти.

Загалом вихідні умови для нарощування взаємних оборотів в економічній сфері склалися непогані. Попри політичні емоції та вплив третіх сторін, Угорщина незмінно замикає ТОП-5 країн ЄС за обсягами товарообігу з Україною.

Ба більше, позитивна динаміка двостороннього експорту та імпорту випереджає показники торгівлі України з ЄС в цілому. Але профіль українсько-угорської торгівлі наразі є далеким від ідеалу.

На перший погляд, з експортом до Угорщини в України все в порядку. Майже половина у його структурі (48%) припадає на групу з високою доданою вартістю – "Електричні машини, обладнання та їх частини". Але детальніший зріз показує, що основні позиції у її складі (а це електричні водонагрівачі, дріт та кабель) не відрізняються високим рівнем технологічності. Решта експорту взагалі сформована здебільшого сировинними групами (електроенергія, руди, метали, деревина). На перероблену продукцію припадає менше 14%. Саме тут і приховані можливості для більших торговельних вигід.
Угорщина має високий рівень залежності від імпорту сировини та напівфабрикатів. Майже всі її промислові сектори є привабливими для українських експортерів проміжної продукції. Наразі український експорт до Угорщини є вкрай концентрованим і потребує диверсифікації. Включившись в угорські, а значить і європейські, ланцюги створення доданої вартості, маємо шанси підвищити технологічність українського експорту. Потенціал для цього існує, наприклад, у виробництві моторних транспортних засобів та фармацевтичних виробів.
Болючим питанням є подолання негативного тренду угорської інвестиційної діяльності в Україні.
Хоча Угорщина є 14 країною за обсягами накопичених прямих інвестицій в Україну, останнім часом не відбулося жодного масштабного проєкту з угорського боку. Через несприятливі ринкові умови декілька великих гравців залишили Україну, інші інвестори призупинили свої активності, багато ініціатив було знято з порядку денного. Ширшої підтримки потребують проєкти з удосконалення транскордонної інфраструктури (будівництво пунктів пропуску, покращення системи залізничного транспортування та ін.). Самотужки впоратися з їх фінансуванням по свій бік кордону Україні поки що не вдається.
Для успішної кооперації з угорськими виробниками по вертикалі, українським підприємствам потрібно сумлінно виконати "домашню роботу" – якісно підготуватися до виходу на вимогливий ринок ЄС. Також хотілося б побачити цілісний та чітко виділений угорський вектор у новій версії Експортної стратегії України після 2021 р. Не меншої допомоги потребують вітчизняні експортери вже на угорському ринку. У відповідь на цей запит в МЗС України відбувається перезавантаження напряму економічної дипломатії.
Відродження роботи спільної міжурядової економічної комісії означає зрозумілий для торговельних партнерів та інвесторів шлях розвитку на середньострокову перспективу.
Далі справа за мікроекономічною дипломатією, зокрема у форматі спільних бізнес-заходів. Досвід минулих років доводить, що він дійсно працює на користь двосторонньої торгівлі та інвестицій, особливо за підтримки на найвищому державному рівні. Очікуємо, що вже в липні цього року відбудеться зустріч угорського прем'єра В. Орбана з В. Зеленським. Наразі готується спільний меморандум, підписання якого дозволить реалізувати потенціал економічного співробітництва між Україною та Угорщиною.
The research is conducted by the Foreign Policy Council "Ukrainian Prism" as a part of the Think Tank Development Program
supported by
The International Renaissance Foundation.
info@prismua.org
Made on
Tilda