Дослідження

Українсько-індійські відносини на сучасному етапі
Нова траєкторія
Індія – не лише найбільша за кількістю жителів демократія світу (на останніх парламентських виборах право голосу мали майже мільярд громадян), п'ята за величиною економіка та потужна військова сила, але й країна з вражаючою швидкістю змін та розвитку за короткий проміжок часу. З огляду на геополітичні виклики ця країна нині стає важливим гравцем не лише регіону, але й світу, тому не може бути поза увагою української зовнішньої політики. Однак тривалий час саме так і було. Натомість в останні кілька років інтерес до цієї країни зокрема та й регіону загалом активно зростає. Так, Стратегія зовнішньополітичної діяльності України, введена в дію указом Президента від 26 серпня 2021 року, виділяє Індію як «важливого партнера в Азійському регіоні». Згідно з документом, подальший розвиток українсько-індійських відносин передбачає забезпечення сталого політичного діалогу на високому рівні, розширення договірно-правової бази співробітництва, збільшення двосторонньої торгівлі та розширення і залучення інвестицій.

Ольга Ворожбит
Експертка програми Світ, Рада зовнішньої політики "Українська призма"

1
ВСТУП
Так, Стратегія зовнішньополітичної діяльності України, введена в дію указом Президента від 26 серпня 2021 року, виділяє Індію як «важливого партнера в Азійському регіоні».

Згідно з документом, подальший розвиток українсько-індійських відносин передбачає:
  • забезпечення сталого політичного діалогу на високому рівні,
  • розширення договірно-правової бази співробітництва,
  • збільшення двосторонньої торгівлі,
  • розширення і залучення інвестицій.
Упродовж останніх років про потребу активізації відносин з Індією не раз згадували українські високопосадовці, зокрема Президент України В. Зеленський у телефонній розмові із прем'єр-міністром Індії Н. Моді у 2019 році та міністр закордонних справ Д. Кулеба у промовах та інтерв'ю.
і водночас доволі тонка тема для українсько-індійських відносин. Ще в часи президенства Л. Кучми йшлося про «стратегічне партнерство» з Нью-Делі, однак відносини між двома країнами ніколи не сягали такого рівня. За вже фактично тридцятирічну історію двосторонньої співпраці прем'єр-міністр Індії (а саме прем'єр-міністрові належить уся повнота влади в Індії) жодного разу не відвідував нашу країну. Більше того, останній візит Президента України був ще у 2012 році, а індійський президент відвідував Україну востаннє у 2005 році. Міністр закордонних справ України (тоді П. Клімкін) востаннє перебував із візитом в Індії у 2017 році. Зазначений візит був доволі плідним, зокрема відбулась зустріч із керівником МЗС Індії Сушмою Сварадж. Українська сторона заявляла, що було досягнуто домовленість про візит-відповідь з боку Індії за рік. Однак цього не відбулося й досі. Загалом міністри закордонних справ Індії ще ніколи не відвідували Україну.

Пандемія внесла свої корективи у in-person заходи та зустрічі, однак найближчим часом їхня кількість та можливості щодо зустрічей зростатимуть, що відкриває вікно можливостей і на індійському напрямі. Така можливість не в останню чергу обумовлена і геополітичними викликами для двох країн.

Двосторонні контакти на високому і найвищому рівнях
2005
Індійський президент востаннє відвідував Україну
2012
Останній візит Президента України до Індії
2017
Міністр закордонних справ України (тоді П. Клімкін) востаннє перебував із візитом в Індії
2021
За 30 років незалежності України ані прем'єр-міністр, ані міністр закордонних справ Індії жодного разу не були в Україні

2
Геополітичні виклики
Час залучити Америку, скерувати Китай, розвивати Європу, заспокоїти Росію та повернути до гри Японію,
С. Джайшанкар, міністр закордонних справ Індії, «The India Way: Strategies for an Uncertain World» (2020)
Ця книга – це своєрідний дороговказ, яким бачать вектор розвитку своєї зовнішньої політики в Нью-Делі на постпандемійному етапі. На сьогодні є кілька основних політичних акторів, особливо важливих для цієї країни, і всі вони згадані у цитаті С. Джайшанкара.

З огляду на зростання агресивної ролі Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні (ІТР) Індія посилює співробітництво з демократіями цього регіону. Наприкінці вересня 2021 року лідери чотирьох країн Чотиристороннього діалогу з питань безпеки (Quad) – Австралії, Індії, Японії та США – зустрілися на саміті у Вашингтоні. Попри те, що серед основних тем були здебільшого ініціативи із подолання наслідків пандемії у регіоні, покращення ситуації із вакцинацією та питання економічної взаємодії, основним викликом для усіх чотирьох країн є агресивна політика Китаю. Саме у зв'язку з цим Індія прагне посилити свої відносини з демократичним блоком регіону, і Quad є однією з таких ініціатив.
Водночас Quad, як й інші ініціативи, які Індія розвиває разом із демократичними партнерами в регіоні, викликає незадоволення з боку РФ. Москва повторює ті ж меседжі щодо Quad, що й Пекін, і це не може не впливати на взаємини між двома країнами. Однак і в офіційних заявах, і своїми діями Індія намагається всіляко тримати баланс між співпрацею із Росією та західними демократіями. Так, за тиждень до саміту у Вашингтоні 200 індійських військових брали участь у російсько-білоруських військових навчаннях «Запад-2021».
200
індійських солдат брали участь у російсько-білоруських військових навчаннях «Запад-2021».
$5,43 млрд
Індія витратить на придбання військової техніки у Росії
Згідно з російсько-індійськими домовленостями наприкінці 2021 року Росія має поставити індійській армії зенітно-ракетні комплекси С-400. Купівля цього озброєння ставить Індію під приціл американських санкцій, відповідно до законодавства США. Попередня адміністрація США так зробила із Туреччиною після замовлення в Росії такого ж озброєння. На разі тривають перемовини між Вашингтоном та Нью Делі з цього приводу. У США остаточне рішення щодо санкцій прийматиме президент Джо Байден, і з огляду на його увагу до загрози з боку Китаю в регіоні у Нью-Делі сподіваються на поступки у цьому питанні. Однак таке рішення Білого Дому щодо незастосування санкцій може наразитися на опір у Конгресі. Аби цього уникнути та, можливо, водночас зберегти оборонний контракт з Росією, індійські експерти пропонують уряду проміжні рішення, як, наприклад, нарешті засудити агресивні дії Росії щодо США (кібератаки, втручання у вибори) чи інших країн (зокрема й України), не називаючи при цьому винуватців.


3
Російсько-українська війна та позиція Індії
До 2021 року офіційний представник індійського уряду лише один раз від початку російської військової агресії проти України висловлювався щодо цієї ситуації.
Будь-які внутрішні проблеми в Україні» розв'яжуться мирно, і що інтереси усіх зацікавлених сторін буде узгоджено, зокрема згадав про «легітимні інтереси Росії Час залучити Америку, скерувати Китай, розвивати Європу, заспокоїти Росію та повернути до гри Японію,
Шівшанкар Менон, радник з національної безпеки в уряді Манмохана Сінґха на пресконференції 6 березня 2014 р.
Хоч офіційна заява на сайті індійського МЗС, опублікована у той самий день, вже не містила фрази про «легітимні інтереси» Росії (але все ще містила сподівання на «вирішення внутрішніх розбіжностей»), позицію Нью-Делі розцінили як проросійську і в Києві, і в Москві.

12 березня 2021 року заступник постійного представника Індії при ООН
Р. Равіндра взяв участь у неформальному віртуальному засіданні високого рівня за формулою «Арріа» «Крим: 7 років порушень суверенітету та територіальної цілісності України», де вперше за тривалий час можна було почути думки Індії щодо військової агресії Росії. Доповідь представника Індії була ще більш нейтральною, аніж заява у 2014 році:
«Індія виступає за політичні та дипломатичні рішення, які захищають законні інтереси всіх країн регіону та забезпечують довгостроковий мир та стабільність у Європі та за її межами.
Р. Равіндр, заступник постійного представника Індії при ООН
Крім того, за словами Р. Равіндри, рухатися вперед можна лише шляхом мирного діалогу, а взаємини Індії із країнами регіону «базуються на їхніх власних заслугах». Ці ж слова він повторив на неформальній зустрічі, організованій у тому самому форматі Росією 17 березня 2021 року. Російська преса такі висловлювання представника Індії розцінила, як підтримку своєї позиції, хоча Україна ці висловлювання може бачити на свою користь також.

З огляду на таку амбівалентність складно очікувати відкритого публічного засудження російської агресивної політики з боку Індії, яке пропонують деякі індійські експерти. Водночас у разі погіршення відносин Індії із Кремлем та зближення із західними демократіями можна сподіватися на зміни хоча б у бік нейтралітету, наприклад, під час голосування за резолюції ООН щодо ситуації в Криму. З 2016 року Індія голосує проти резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна». У голосуванні за Резолюцію ГА ООН про територіальну цілісність України №68/262, ухвалену 27 березня 2014 року, Індія утрималася. Так само вона утримувалася і в голосуванні за резолюцію «Проблема мілітаризації АР Крим та м. Севастополь (Україна), а також Чорного і Азовського морів» у 2018-2020 рр.

Так чи інакше, нинішня ситуація дає певні можливості до налагодження ширшої політичної співпраці між двома країнами. Важливими також є міжособистісна співпраця на політичному рівні. Такою була співпраця Першого віцепрем'єр міністра України у 2016 – 2019 рр. С. Кубіва, який тоді очолював українсько-індійську комісію з торговельного, економічного, наукового, технічного, промислового і культурного співробітництва, зі своїм колегою з індійського боку, державним міністром закордонних справ Індії М. Акбаром.

Російсько-індійські взаємини матимуть вплив на українсько-індійську співпрацю з огляду на потужне проросійське лобі Індії та бажання Росії використовувати такі зв'язки на свою користь. Так, ще в 2014 році разом із Владіміром Путіним Індію відвідав представник окупаційної влади у Криму Сєрґєй Аксьонов (за даними медіа, офіційне Нью-Делі спростовує факт того, що Аксьонов був членом офіційної делегації). У лютому 2020 року Індію відвідували «заступники голови ради міністрів» Криму І. Ківіко і Г. Мурадов. Окупаційна влада подавала той візит як «робочий», індійська сторона у неофіційних повідомленнях місцевій пресі спростовувала цей факт.

У структурі індійського МЗС на сьогодні Україна разом із Росією та дев'ятьма іншими державами, що колись входили до складу СРСР, належать до питань відділу «Євразія». Натомість Молдова, країни Балтії та Туреччина підпадають під відповідальність відділу «Центральна Європа». У звітах цих відділів помітно, наскільки Росія та відносини із нею домінують над іншими у цьому окресленому індійським МЗС регіоні.

4
Економіка для зближення
Торговельно-економічна співпраця України та Індії від початку незалежності відіграє ключову роль у відносинах між двома країнами. Індія є другим після Китаю найбільшим експортним напрямком України в Азії та п'ятим за величиною ринком експорту для українських товарів (4% усього українського експорту йде до Індії). Торговельно-економічна співпраця між країнами триває в межах кількох основних галузей: аграрний та продовольчий сектори, військово-технічне співробітництво, освіта та фармацевтика. Після спаду у двосторонній торгівлі у 2014 – 2015 рр. процес покращився в останні роки, і навіть пандемія не спричинила значного погіршення (див. Зовнішня торгівля товарами з Індією 2014 – 2020 рр.).
Основу українського експорту до Індії складають товари аграрної промисловості (Індія входить до трійки найбільших імпортерів української продукції у цьому секторі), зокрема жири та олії рослинного походження, а також добрива.

Однією із найбільших статей індійського експорту до України є фармацевтична галузь. Так, протягом 2020 року Україна імпортувала продукції індійських фармкомпаній на суму понад 126 млн дол. (більше таких товарів Україна імпортувала лише з Німеччини). У попередні роки Індія також належала до трійки найбільших експортерів у цій галузі (після Німеччини та Франції). Однак співпраця у цьому напрямі має ще й чималий потенціал до зростання, зокрема через можливе розміщення виробництва індійських фармацевтичних компаній на території України.
Військово-технічна співпраця є традиційною (контракти на постачання зброї та військового обладнання мають корені у співпраці ще в часи СРСР), але водночас має великий потенціал до подальшого розвитку. Так, 7 вересня 2021 року ДП «Зоря»-«Машпроєкт» уклало контракт на постачання двох газотурбінних агрегатів для потреб військово-морського флоту Індії на суму понад 100 млн дол. Наразі найбільшим проєктом двосторонньої співпраці між країнами в галузі ОПК є модернізація літаків АН-32 військово-повітряного флоту Індії. Очікується, що Україна завершить це замовлення у 2025 році.

Україна є постійним гостем двох великих військових виставок в Індії – «DefExpo» та «Aero India», де найчастіше представники українських експортерів підписують великі угоди у цій галузі (наприклад, під час Aero India 2021 представники Укроборонпрому підписали договорів на 70 млн дол.), а також налагоджується співпраця на політичному рівні. Так, під час «Aero India 2021» Міністр оборони України А. Таран зустрівся зі своїм індійським колегою Р. Сінгхом. Важливо, що своє бажання покращувати співпрацю в цьому напрямі українська сторона зуміла прокомунікувати і в ЗМІ. З огляду на проблемність співпраці з Росією у військово-промисловій та авіаційній галузях через накладені європейські та американські санкції презентація Україною себе у якості надійного та сильного партнера у сфері ВПК є вкрай важливою.
Понад 70 млн доларів складає сума угод, підписаних українською стороною із нашими іноземними партнерами в рамках Міжнародної авіаційної виставки AeroIndia Bangalore -2021.
Україна на виставці «Aero India 2021». Джерело: Facebook Юрія Гусєва, генерального директора Укроборонпром

До пандемії ефективним інструментом посилення торговельно-економічної співпраці на урядовому рівні була Міжурядова українсько-індійська комісія з торговельного, економічного, наукового, технічного, промислового і культурного співробітництва. Однак її останнє, 6-е, засідання відбулося у Києві ще в лютому 2018 р. З огляду на потребу нового поштовху у розширенні співпраці на урядовому рівні відновлення таких засідань могло б посприяти новим крокам, напрямкам та контрактам у співпраці двох країн. Ще під час відвідин України у 2005 році президент Індії Абдул Калам робив наголос на посиленні науково-технічного співробітництва між Києвом та Нью-Делі.

З 2017 року в рамках співпраці між Міністерством освіти України та департаментом науки і технологій Індії реалізовано 9 спільних проєктів. Українсько-індійські проєктні пропозиції упродовж 2017 – 2021 рр. приймалися за такими напрямками:
  • точні науки,
  • металознавство,
  • біологія,
  • науки про Землю.
Перспективний напрям співпраці між двома країнами – IT-сектор. Представники ІТ компаній, що працюють в Україні, вже збиралися для обговорення таких можливостей на запрошення Посольства Індії в Україні, але поки що це питання суттєво не зрушилося із попередньої точки.

Ще одним важливим рівнем взаємодії між Києвом та Нью-Делі могла б стати міжпарламентська співпраця. Індія – парламентська республіка, тому цей вектор не можна недооцінювати. З українського боку у 2020 році у Верховній Раді сформовано групу дружби з республікою Індія. За участі членів цієї групи відбувалися поки лише зустрічі із представниками посольства Індії. Водночас активних контактів із представниками нижньої (Лок Сабха) чи верхньої (Радж'я Сабха) палат парламенту немає.
З індійського боку групи дружби діють лише з кількома країнами, як от Японія, Корея, Росія, В'єтнам, Китай, Монголія. Окрім того, є окрема група дружби із ЄС та Латиноамериканськими країнами. Індія є активним учасником Міжпарламентського союзу, тож налагоджувати двосторонню міжпарламентську співпрацю можна і на рівні цієї організації. У міжпарламентській співпраці також важливо уникати помилок минулого. У 2013 році з візитом до України мала прибути офіційна делегація парламенту Індії на чолі із тодішньою спікеркою нижньої палати Мейрою Кумар. Однак в останній момент візит перенесли на невизначений термін. Попри те, що офіційних пояснень щодо перенесення візиту так і не було, індійська преса писала, що причиною такого рішення була відмова української сторони звільнити індійську делегацію від обшуку в аеропорту. З того часу «перенесений» візит так і не відбувся.

5
Нові точки перетину. Освіта, туризм та м'яка сила
Українські ВНЗ є пріоритетними для індійських студентів, що вивчають медицину. Згідно з інформацією Українського державного центру міжнародної освіти, 91% студентів з Індії, які прибули на навчання в Україну, минулого року обрали медичні спеціальності (Інформацію надано Українським державним центром міжнародної освіти на запит автора). Усього станом на початок 2021 року в Україні навчалося 18095 студентів з Індії. При цьому упродовж останніх років їх кількість зростає (див. Студенти з Республіки Індія в українських ВНЗ 2016 – 2020 рр.). Перевагою українських освітніх закладів для них є відносно недороге навчання.
Для Індії студентське питання має серйозне значення. У повідомленні індійської сторони щодо телефонної розмови прем'єр-міністра Н. Моді та Президента України В. Зеленського, зокрема, було підкреслено навчання індійських громадян в українських ВНЗ як аспект у посиленні міжлюдських контактів між нашими країнами.
Щоправда, іноді в індійській пресі з'являються скарги на недостатню якість освіти в українських університетах.

У свою чергу Індія пропонує три типи стипендій для студентів та науковців з України:
програма ITEC (Indian Technical and Economic Cooperation) для тих, хто прагне короткостроково пройти тренування чи підготовку в індійських центрах, що пропонують поділитися своїм передовим досвідом у різноманітних галузях;
програма ICCR (Indian Council for Cultural Relations), що дає можливість пройти певні курси з різних напрямів у передових установах Індії;
стипендія Kendriya Hindi Sansthan для тих, хто має на меті пройти курси мови гінді, але вже володіє мовою на високому рівні.
Небагато українських студентів знають про такі можливості, а вони могли б сприяти налагодженню якісних інтелектуальних мостів між двома країнами.
Попри те, що студентські контакти між Україною та Індією сягають ще часів СРСР, Україна не бере на себе проактивної позиції у питанні залучення випускників українських ВНЗ до alumni-спільнот. Росія ж організовує конференції для випускників радянських та російських вищих навчальних закладів (наприклад, як All-Asian Conference of Graduates of Soviet Russian Universities), таким чином заохочуючи навіть тих випускників, що навчалися в Україні, до свого кола. У рамках таких заходів Росія просуває свій наратив та бачення різних подій. Натомість alumni-спільноти молодих індійців, що навчалися вже у сучасній Україні, могли б бути джерелом інформації про культуру нашої країни, якої досі надзвичайно бракує в індійському просторі.

Тривалий час з індійського боку йшлося про потребу лібералізації візового режиму з боку України.
В серпні 2020 року МЗС оголосило про те, що громадяни Індії разом із громадянами 47 інших країн світу можуть подаватися на українські електронні візи (e-Visa), що дозволяють отримати візу без походу у консульство.

Попри те, що пандемія зменшила доходи індійців, зокрема скоротила середній клас, залишається значна частина громадян, які по завершенню обмежень у пересуванні, спровокованих коронавірусом, будуть готові подорожувати і відкривати для себе нові країни (або ж відвідувати родичів, які у цих країнах навчаються), зокрема й Україну. Запровадження електронних віз спростило доступ громадян Індії до відвідування України і разом з освітніми контактами може принести позитиви іміджу України серед індійців.

З індійського боку часто звучить зацікавлення локаціями в Україні для зйомок фільмів Боллівуду. За період до пандемії тут навіть встигли відзняти кілька фільмів. Так, наприклад, телугумовний фільм «Winner» (вийшов у прокат 2017 року) знімали наприкінці 2016 року у Києві та Львові. Локації у тих же містах використовували для гіндімовного фільму «99 пісень» (вийшов у прокат 2021 року). Влітку 2021 року деякі сцени знімали в Україні і для великої історичної драми «RRR». Часто місця, де відбувалися зйомки успішних фільмів, стають пізніше туристичними атракціями. Такою, наприклад, для деяких індійців стала Швейцарія, де знімали чимало стрічок Боллівуду у 1980-х.
Зйомки фільму "Переможець" у "тунелі кохання" на Рівненщині. Джерело: УНН
В Україні діє чимало йога-спільнот та функціонує близько 30 колективів, що займаються індійськими танцями (є і окрема федерація індійського танцю). Також в останні роки було перекладено кілька книг індійських авторів, що пишуть англійською (А. Рой, А. Мухерджі), але за винятком кількох публікацій майже не було перекладів (упродовж останнього часу) із мов Індії. А це дуже важливий фундамент для розуміння культури країни та того, чим саме вона живе. Індія – надзвичайно різноманітна мовно (22 мови офіційно мають статус «зареєстрованих») і культурно країна. Чимало авторів мають широке визнання в Індії та закордоном, але зовсім невідомі в Україні (як, наприклад, письменниця і поетеса А. Прітам (писала на гінді та пенджабською) чи оскароносний кінорежисер та письменник С. Рай (писав бенгальською). Цей список можна продовжувати ще дуже довго. Для кращого розуміння країни таких перекладів має бути значно більше.
22 мови
в Індії офіційно мають статус «зареєстрованих»
Водночас Україна майже не присутня в культурному плані в Індії, хоча для цього є багато можливостей. Місто Кольката у штаті Західна Бенгалія – місце проведення найбільшої книжкової виставки у світі. Щороку виставка обирає тематичну країну. У 2020 році такою була Росія, у 2019 – Гватемала, у 2018 – Франція. Участь у такого роду заходах могла б великою мірою посилили видимість України як окремого, повноцінного, культурно цікавого і різноманітного явища для індійців.

6
Висновки
Українсько-індійські відносини тривалий час рухалися за традиційно сформованою (ще навіть до часу відновлення Україною незалежності) траєкторією. Упродовж останніх років Україна декларує бажання вийти за межі цього окресленого шляху, про що свідчать окремі заяви високопосадовців. У 2021 році про Індію вперше згадано у документі стратегічного характеру. Утім, наразі усі інтенції мають більше декларативний характер. Великою перешкодою у переході до дії слід, щоправда, виділити пандемію.

Попри розвиток уже наявних галузей співпраці, існує потреба розробки нових. Такою може бути сфера ІТ та науково-технічне співробітництво.

Разом із посиленням економічної співпраці українсько-індійським відносинам бракує культурного містка. Країни мають глибоку і насичену культуру, але існує потреба більшої присутності у культурних та медіа просторах одна одної. Особливо це стосується України. Індія та індійці бачать Україну через призму російського наративу. Про Україну рідко можна прочитати в медіа, окрім того, що стосується повсякденних новин світового рівня. На рівні аналітичних центрів часто панує проросійське бачення російської агресивної політики щодо України.

Геополітичні виклики нашого часу, зокрема агресивна поведінка Китаю у регіоні, штовхають Індію до зближення зі США та іншими демократичними партнерами. Політично сьогодні це дає можливість для України вибудувати свій особливий шлях взаємин із цією країною.


7
Рекомендації
1
провести засідання Міжурядової українсько-індійської комісії з торговельного, економічного, наукового, технічного, промислового і культурного співробітництва, якого не проводили з 2018 року. Це дасть краще розуміння нових напрямів та потреб співпраці між двома країнами;
2
посилити діалог на високому політичному рівні (візити високого рівня), активізувати співпрацю на міжпарламентському рівні;
3
посилити культурну та інтелектуальну взаємодію між країнами (більше перекладів, присутності в інформаційному полі, контактів на рівні представників НУО);
4
приділяти більше уваги міжлюдським контактам (тримати контакти із випускниками українських ВНЗ, ініціювати двосторонні програми обміну, просувати туризм);
5
сприяти подальшій двосторонній візовій лібералізації.
Аналітична записка програми Світ Ради зовнішньої політики "Українська призма" в рамках проєкту Інституційного розвитку аналітичних центрів за підтримки Посольства Швеції в Україні, Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE) та Міжнародного фонду «Відродження».

info@prismua.org
Made on
Tilda