Крім того, за словами Р. Равіндри, рухатися вперед можна лише шляхом мирного діалогу, а взаємини Індії із країнами регіону «базуються на їхніх власних заслугах». Ці ж слова він повторив на
неформальній зустрічі, організованій у тому самому форматі Росією 17 березня 2021 року. Російська преса такі висловлювання представника Індії розцінила, як підтримку своєї позиції, хоча Україна ці висловлювання може бачити на свою користь також.
З огляду на таку амбівалентність складно очікувати відкритого публічного засудження російської агресивної політики з боку Індії, яке пропонують деякі індійські експерти. Водночас у разі погіршення відносин Індії із Кремлем та зближення із західними демократіями можна сподіватися на зміни хоча б у бік нейтралітету, наприклад, під час голосування за резолюції ООН щодо ситуації в Криму. З 2016 року Індія голосує проти резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна». У голосуванні за Резолюцію ГА ООН про територіальну цілісність України №68/262, ухвалену 27 березня 2014 року, Індія утрималася. Так само вона утримувалася і в голосуванні за резолюцію «Проблема мілітаризації АР Крим та м. Севастополь (Україна), а також Чорного і Азовського морів» у 2018-2020 рр.
Так чи інакше, нинішня ситуація дає певні можливості до налагодження ширшої політичної співпраці між двома країнами. Важливими також є міжособистісна співпраця на політичному рівні. Такою була співпраця Першого віцепрем'єр міністра України у 2016 – 2019 рр. С. Кубіва, який тоді очолював українсько-індійську комісію з торговельного, економічного, наукового, технічного, промислового і культурного співробітництва, зі своїм колегою з індійського боку, державним міністром закордонних справ Індії М. Акбаром.
Російсько-індійські взаємини матимуть вплив на українсько-індійську співпрацю з огляду на потужне проросійське лобі Індії та бажання Росії використовувати такі зв'язки на свою користь. Так, ще в 2014 році разом із Владіміром Путіним Індію відвідав представник окупаційної влади у Криму Сєрґєй Аксьонов (за даними медіа, офіційне Нью-Делі
спростовує факт того, що Аксьонов був членом офіційної делегації). У лютому 2020 року Індію
відвідували «заступники голови ради міністрів» Криму І. Ківіко і
Г. Мурадов. Окупаційна влада подавала той візит як «робочий», індійська сторона у неофіційних повідомленнях місцевій пресі
спростовувала цей факт.
У структурі індійського МЗС на сьогодні Україна разом із Росією та дев'ятьма іншими державами, що колись входили до складу СРСР, належать до питань відділу «Євразія». Натомість Молдова, країни Балтії та Туреччина підпадають під відповідальність відділу «Центральна Європа». У звітах цих відділів помітно, наскільки Росія та відносини із нею домінують над іншими у цьому окресленому індійським МЗС регіоні.